Велика війна в Європі буде — більше, ніж та, яка йде зараз

Буває так, що приходять собаки. Приходять зграями і завжди несуть спустошення. Від них тікають, їх бояться.

Собак можуть зупинити лише вовки. Вовки ненавидять собак як давніх зрадників волі.

Перемігши, вовки завжди планують розширити свої зграї, знайти своєму потомству місце під сонцем.

У тебе немає вибору, окрім як бути із вовками, бо собак інакше не зупинити.

Але пам’ятай: потім завжди приходять людожери і спускають із вовків шкури. Інакше не буває.

Мабуть, велика війна в Європі буде більше, ніж та, яка йде зараз. Для іспанців у 1937 році теж своя війна була великою і гіршою нікуди.

Ретроспективно ми всі розумні, і потім ті, хто матимуть щастя бути живими, оглядатимуться назад і розумно киватимуть: мовляв, так, усе зрозуміло. США спеціально штовхнули Старий Світ у лихо — роки дали прийти до тями, а вони ось ні, продовжували спати. Тоді вперед – очищення вогнем.

Я, чесно кажучи, завжди був упевнений, що Вашингтону, на тлі його протистояння з Піднебесною, потрібна тиша на задньому дворі, тобто в Європі, а не ще більший шухер.

Але я, дякувати Богу, не політик, не політолог і навіть не експерт.

А якщо я помиляюся?

А що, якщо шухер і вогонь — це частина плану?

Як кажуть, запам’ятаємо цей твіт.

Ось ці історії з постійним обрізанням російських кабелів. А що, якщо я вам скажу, що це не гібридна, пробач Господи, війна з НАТО і не спроба пакостити Європу? А що якщо це підготовка до захоплення Балтійської трійці?

Чи, хай навіть, боляче покусати одного?

Репетиція

Так звана стратегія "факту".

Коли НАТО просто поставлять перед фактом: чи втертися, чи розпочинати повномасштабну війну через мільйон естонців (наприклад).

Чи не логічно? Чи не раціонально? Чи не може бути?

Постановки питання у такому ключі немає сенсу.

Все, що може статися, станеться.

На дев’ять ваших найлогічніших сценаріїв придивіться до десятого — найбожевільнішого.

Ото він і буде.

У такі моменти я часом щиро радий, що, як і багато моїх колег, просто люди справи на своїх місцях.

У нас немає тягаря носити дорогі костюми, і ми звільнені від привілею бути великими планувальниками.

Нехай кожен залишається на своєму місці й чесно виконує свій обов’язок, а там нехай що завгодно буде.

Може, ми настільки хворі, що тільки через світовий вогонь зможемо зі своєї пухкої породи виштовхнути нагору найкращих.

Нагадаю, що демократія, республіка та всі ідеї, які понад двісті років тому породили Велика французька революція та Американська революція (не менш велика, до речі), — це найчистішої води найлютіші аномалії.

Так, це психопатство, але це психопатство — найкраще і найдивовижніше, що людська порода змогла у своїй печалі та стражданнях виштовхнути із себе.

У крові, у муках — але виштовхнути.

Якщо сам факт зародження життя у нашому всесвіті — це ймовірність настільки мізерна, що її показник (своїми властивостями) буквально дорівнює нулю, то всередині цього розумного життя ідеї тих революцій — це не менш нескінченно малоймовірні сценарії.

Ми жили в іскрі цих ідей.

Що таке 200 років для людства? Ніщо.

Попереду роки безстрашності.

Час героїв.

Час горя.

Час несправедливості.

Час подорожі від однієї невдачі до іншої.

Час ентузіазму та сліз.

Темний час.

Час людожерів.

Джерело: Facebook-сторінка Ігаля Левіна.