Насправді ми ледве вижили: історик розповів про три моменти, коли людство могло вимерти повністю

Уявіть собі, що людство, у всьому його різноманітті та складності, тричі опинялося на волосині від повного зникнення. Ці моменти, коли виживання нашого виду висіло на тонкій нитці, є не просто трагічними епізодами минулого, а й ключем до розуміння того, ким ми є сьогодні.

Людство тричі стояло на межі вимирання, і ці моменти є ключовими для розуміння нашої історії. Від природних катаклізмів до соціальних потрясінь, кожна з цих криз залишила глибокий слід у нашій генетичній спадщині та сформувала шлях нашої цивілізації.

Історик Олександр Алфьоров розповів, що одним з найважливіших явищ, з яким стикались наші предки, був так званий "ефект пляшкового горла", коли чисельність популяції різко скорочувалась, призводячи до втрати генетичного різноманіття. Уявіть собі пляшку з водою, де лише крапля рідини просочується крізь вузьке горлечко — саме так невелика частина генів переходить у наступні покоління. Перший такий випадок стався близько мільйона років тому. У цей час предки сучасних людей скоротилися в чисельності до 1,5% від попередньої кількості – близько 12,000 до 20,000 осіб. Це сталося через різкі зміни клімату та похолодання, які призвели до голоду та загибелі багатьох представників виду.

Другий, і можливо найбільш відомий, пов’язаний з виверженням супервулкана Тоба на острові Суматра близько 70 тисяч років тому. За шкалою вибуховості вулканів (VEI), це виверження оцінюється у 8 балів, спричинивши глобальну вулканічну зиму, яка тривала роками. Викиди попелу досягали дев’яти метрів завтовшки в Південно-Східній Азії, а температура на планеті впала на кілька, а за деякими оцінками, навіть на 15 градусів. Теорія катастрофи вулкана Тоба стверджує, що виверження спричинило ефект горловини популяції, скоротивши чисельність до приблизно 15 тисяч осіб, спричинивши серйозні наслідки для довкілля.

Цікаво, що розкопки в Південній Африці виявили сліди людської діяльності до і після виверження, ставлячи під сумнів теорію про значне скорочення популяції. Проте, наслідки виверження Тоба вплинули на генетичне різноманіття людства, зменшивши його на 65%. Для порівняння, шимпанзе мають набагато більше генетичних відмінностей, ніж сучасні люди.

Нарешті, третій випадок стався відносно недавно, близько 7 тисяч років тому, з появою перших міст і цивілізацій. Виникнення міст і централізованої влади призвело до масових війн, які суттєво скоротили чоловічу популяцію. У цей період на одного чоловіка припадало приблизно 17 жінок, що свідчить про катастрофічні наслідки соціальних конфліктів.

Ці події не лише демонструють, як природні катастрофи та соціальні зміни впливали на людство, але й підкреслюють важливість генетичного різноманіття для адаптації та виживання в умовах змін довкілля. Ефект засновника, коли невелика група відокремлюється від основної популяції, є одним із прикладів генетичного ефекту горловини популяції.