Як країни ЄС реагують на небезпечні для України заяви США

Зустріч міністрів оборони держав НАТО – перша після зміни влади в США – принесла чимало несподіванок.

Те, що заявив новий очільник Пентагону Піт Гегсет, для багатьох присутніх стало холодним душем.

Ще перед початком засідання у форматі "Рамштайн", яке передувало засіданню Північноатлантичної ради, він виголосив заяву, яку коротко можна описати словами: "НАТО – ні, військовій перемозі – ні, американським миротворцям – ні".

Аж настільки серйозні поступки США Путіну ще до початку переговорів ошелешили чимало держав.

Та коли перший шок минув, високопосадовці європейських членів Альянсу один за одним почали публічно заявляти, що хай як зміниться позиція Вашингтона – вони лишаються на боці України.

У тому числі стосовно її членства в НАТО.

Про те, від кого ми отримали чітку підтримку, а від кого ні, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" у Брюсселі Тетяни Висоцької Україна (не) стане членом НАТО.

Як США та Європа сперечаються про умови миру та поступки Путіну.

Далі – стислий її виклад.

Найскладніше було міністру оборони Великої Британії Джону Гілі.

Британія вперше головувала на засіданні "Рамштайну", замінивши у цій ролі США – а тому, за статусом, відразу після закінчення зустрічі 12 лютого Гілі мав дати підсумкову пресконференцію.

І хоча він дав можливість поставити питання лише британським журналістам, ті не дозволили йому уникнути коментарів щодо головної заяви дня – тобто щодо членства України у НАТО.

Та британський політик був до цього готовий і у відповідь повідомив (нехай і у м’якій формі) про незгоду з американським колегою.

13 лютого, коли міністри знову зібралися у штаб-квартирі НАТО на засідання Північноатлантичної ради (тобто без участі України або інших держав поза межами Альянсу), голосів незгоди з позицією США у Брюсселі стало набагато більше.

Наприклад, від представників Швеції та Данії.

Та найбільш впевненим видавався міністр оборони України Рустем Умєров, який наголосив, що роль НАТО у планах України не змінилася.

Заява Гегсета спричинила реакцію також за межами Альянсу.

Найбільш жорсткою в коментарях щодо позиції очільника Пентагону виявилася висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас, яку 12 лютого теж запросили до штаб-квартири – для участі у засіданні Ради Україна-НАТО: "Членство в НАТО є найсильнішою гарантією безпеки.

І насправді це також найдешевша гарантія безпеки з усіх можливих".

Головна дипломатка Європейського Союзу також наголосила, що Сполученим Штатам не варто "нічого знімати зі столу ще до початку переговорів; це грає на руку Росії, і це те, чого вони хочуть".

Подібної позиції дотримується і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

А ще європейцям геть не сподобалося, що США покладаються на європейські гарантії безпеки для України, навіть не порадившись про це з Європою.

Втім, є й посадовці, які після заяв з боку США припинили давати чітку відповідь, чи підтримують вони членство України в НАТО, чи ні.

І якщо скласти список таких політиків, то на першому місці мав би бути генсек Альянсу Марк Рютте, який у дні зустрічей в Брюсселі двічі уникнув відповіді на прямі запитання з цього приводу.

Зауважимо, що досі на такі запитання генсеки Альянсу – і чинний, і попередній – однозначно відповідали, що Росія не має і не матиме вето на розширення Альянсу.

А от з європейських держав-членів НАТО подібна зміна сталася лише у риториці однієї держави.

Це – Польща, сусідка України.

Це – початок "нормалізації" у Європі тієї думки, яку оголосив міністр оборони США?.

Відповіді на це питання зараз, схоже, немає і в європейських столицях.

Тим більше – зважаючи на змінність самого миротворчого процесу, який зараз не лише карколомно набирає швидкості, а й постійно змінює напрямок руху.

Докладніше – в матеріалі Тетяни Висоцької Україна (не) стане членом НАТО.

Як США та Європа сперечаються про умови миру та поступки Путіну.