24 лютого 2022 року повернулася на службу після контузії. Згадаймо Олену Черник

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олену Черник. 

Олена Черник народилася 1982 року у Маріуполі Донецької області. До початку Революції Гідності Олена Черник працювала диспетчеркою на заводі.

У 2014 році увійшла до складу самооборони. Спочатку патрулювала у загоні з іванофранківцями. До лав Збройних сил України пішла влітку 2016 року, щоб офіційно воювати на передовій. У складі 24-тої окремої механізованої бригади «Айдар» займалася аеророзвідкою.

У вересні 2016 року у боях за Мар'їнку жінка отримала контузію.

Згодом Олена Черник згадувала про те поранення: «Була вибухова хвиля. Струс був. У мене на 20% досі ще слух на ліву сторону не відновився (станом на лютий 2020 року – «Главком»). І може не відновитися вже. Повністю уражена ліва сторона. Рука буває віднімається, нога. У нозі є ще осколки. Треба буде витягувати. Але поки вони мене не турбують».

Після демобілізації перебувала у військовому резерві. Вдома (проживала на вулиці Променевій у м. Маріуполі) вишивала ікони бісером. Над першою роботою працювала понад місяць.

«Перед смертю батька я пообіцяла йому вишити ікону. Мені сподобалося. Я почала вишивати ікони. Я відволікаюся, коли більше поринаю в роботу, мені стає легше на серці. Я забуваюся», – розповідала про своє захоплення Олена.

24 лютого 2022 року Олена повернулась на службу. Незабаром, у березні, вона загинула. Точної дати і обставин її загибелі у відкритих джерелах наразі немає.

У захисниці залишилися чоловік та донька.

Олена Черник пішла до лав Збройних сил України влітку 2016 року

малюнок військовослужбовиці Олени Білозерської

Олена Черник була нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (2022, посмертно, – «Главком») – за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.