Цукерберг обіцяє повернути велич Facebook, але ми йому не віримо. Згадуємо, за що соцмережу так не люблять у всьому світі

Meta (до 2021 року Facebook) — одна з найвпливовіших компаній XXI століття, що починалася як закрита студентська соціальна мережа, але з її зростанням з’явилися і проблеми: звинувачення у втручанні в політику, продажі персональних даних, маніпуляціях алгоритмами, що поступово підривало довіру користувачів. 

Перенасичення рекламою та застарілий формат зробили Facebook «соцмережею для старших», тоді як молодь все частіше обирає Instagram, TikTok, Snapchat та BeReal з їхнім динамічним та візуальним контентом. Це змусило Цукерберга переглянути стратегію розвитку, і на початку 2025 року він оголосив про масштабні зміни, пообіцявши повернути Facebook колишню велич та зробити його «культурно впливовішим» для 3 мільярдів користувачів. 

Але чи можливо це після всіх скандалів і суперечливих рішень? Facebook справді відродиться чи це лише спроба втримати позиції? Нумо розбиратися.

Крадені світлини, або перший проєкт Цукерберга Facemash 

У жовтні 2003 року Марк Цукерберг, тоді 19-річний студент Гарварда, створив Facemash — сайт, який дозволяв оцінювати зовнішність студентів, використовуючи фото з баз даних університету. Це був аналог сервісу Hot or Not, де користувачі надсилати свої фотографії, щоб інші оцінили їх за шкалою від 1 до 10, а середній бал вважався оцінкою фотографій. Цей сайт також пропонував механізм знайомств під назвою Meet Me і розширену функцію профілю під назвою «Гарячі списки». Але замість того, щоб попросити дозволу, він без згоди самих студентів витягнув їхні світлини з університетських баз даних.

Facemash швидко набрав популярність — за 4 години сайт відвідали 450 осіб, а кількість переглядів сягнула 22 тисяч. Проте реакція університету була миттєвою: сервіс закрили, а Цукерберга звинуватили у порушенні конфіденційності та несанкціонованому доступі до даних. Студентський журнал The Harvard Crimson детально висвітлював цю історію, а сам Цукерберг отримав дисциплінарне стягнення.

Попри цей гучний провал, саме Facemash став поштовхом до створення Facebook. Іронічно, що соцмережа, яка почалася зі скандалу через приватність, згодом перетворилася на один із головних порушників приватності у світі.

Народження (The) Facebook та відсторонення співзасновника Едуардо Саверіна

Соцмережа, яка пізніше отримала назву, Facebook була заснована 4 лютого 2004 року Цукербергом разом з Едуардо Саверіном, Дастіном Московіцом, Ендрю Мак-Коллумом (графічний дизайнер) та Крісом Х’юзом (піар). Лише протягом 24 годин після запуску TheFacebook.com, на ньому зареєструвались 1200 студентів (майже половина Гарварду). Хостингом слугував сервер під ліжком у гуртожитку. Чи міг тоді подумати юний студент, що за 20 років його будуть звинувачувати у втручанні у вибори, а його ім’я стане синонімом «втраченої приватності»? 

Головною ідеєю навколо Facebook було створення закритої спільноти для гарвардських студентів, де вони могли б спілкуватися та ділитися інформацією. Все було просто і зрозуміло: ніякої реклами, ніякого відстеження. Лише профілі з академічними групами, статусами на кшталт «Джон у відчаї через іспит з філософії», і кнопка «Поки що ні» для відмов на запити про дружбу. 

Як пише The Business Insider, наприкінці 2003 року другокурсник Цукерберг попросив студента молодших курсів Саверіна покласти $15 тисяч на спільний банківський рахунок. Гроші, пообіцяв Марк, підуть на сервери, необхідні для розміщення сайту TheFacebook.com. Едуардо, хлопець з багатої родини й інвестиційним талантом, погодився.

Справи пішли вгору, тому Марк, Едуардо і Дастін (відповідав за технічну частину) зареєстрували The Facebook як товариство з обмеженою відповідальністю (LLC) відповідно до законодавства штату Флорида.  

Проєкт швидко став популярним, Facebook почав охоплювати й інші університети, а згодом відкрився для глобальних користувачів.

Через пів року після запуску Facebook, влітку 2004 року, Цукерберг і Московіц переїхали до Пало-Альто, Каліфорнія, де вони планували працювати над проєктом в орендованому будинку. Там вони зустріли Шона Паркера, інтернет-стартапера, який незабаром приєднався до Facebook. А Саверін поїхав до Нью-Йорка на стажування в Lehman Brothers. Перед цим Марк попросив його попрацювати над трьома речами: «створити компанію, отримати фінансування та розробити бізнес-модель».

Після цього стосунки між співзасновниками почали псуватися.  Едуардо Саверін самостійно запустив рекламу на Facebook, яка стосувалася його власного стартапу –  сайту для пошуку роботи під назвою Joboozle. Це розлютило Цукерберга. Надалі, чим популярніше ставав Facebook, тим сильніше псувались їх відносини. Саверін мало допомагав.

Чим більшою ставала компанія, тим більше грошей було потрібно для її роботи. Вговорити співзасновника Facebook Едуардо Саверіна поставити підпис під реформуванням Facebook як компанії відповідно до законодавства штату Делавер (це був вирішальний крок перед укладанням угоди про фінансування) було тяжко. Справи ж йшли настільки добре, що незабаром Цукерберг вирішив не повертатися до Гарварду на молодший курс і повністю присвятити себе соцмережі.

Першим завданням Шона стало те, що мав зробити, але не зміг Едуардо: допомогти Facebook знайти гроші.  Шон збирав кошти для власного стартапу Napster і добре знав Кремнієву долину. Він швидко знайшов фінансування, тому Цукерберг остаточно вирішив позбавитись Едуардо. Але як вигнати з компанії третього за величиною акціонера і співзасновника Facebook?

Шон натякнув на «брудний трюк» одного з найлегендарніших венчурних інвесторів у Долині, Майкла Моріца з компанії Sequoia (фінансувала Google, Yahoo, PayPal, Zappos та багато інших великих технологічних компаній). План полягав в тому, щоб зменшити частку Едуардо в Facebook, створивши нову компанію в штаті Делавер, щоб поглинути стару компанію  у Флориді, а потім роздати нові акції в новій компанії всім, крім Едуардо.

Так і зробили. 27 вересня 2004 року Пітер Ттобтоіль офіційно придбав 9% нової компанії за конвертовані векселі вартістю $500 тисяч. До угоди власниками Facebook були Цукерберг (65%), Саверін (30%) і Московіц (5%). Нова компанія була розділена між Цукербергом (40%), Саверіном (24%), Московіцем (16%) і Тілем (9%). Решта, близько 20%, пішли в опціонний фонд для майбутніх співробітників. Звідти значна частина капіталу перейшла до нового головного операційного директора Facebook  Шона Паркера, який замінив Едуардо. 31 жовтня 2004 року Едуардо підписав акціонерну угоду, згідно з якою він отримав 3 мільйони звичайних акцій нової компанії, та передав всю інтелектуальну власність і право голосу Марку Цукербергу. Так Цукерберг став єдиним директором Facebook.

7 січня 2005 року Марк змусив Facebook випустити 9 мільйонів звичайних акцій нової компанії. Він забрав 3,3 мільйона акцій собі, а 2 мільйони віддав Шону Паркеру і 2 мільйони Дастіну Московіцу. Це знизило частку Едуардо в компанії з 24% до менш ніж 10%. 

Судові битви з близнюками Вінклвоссами

Пізніше Саверін відчув себе обдуреним Цукербергом, тому завдяки судовим позовам виграв величезні гроші. Так його невелика інвестиція Едуардо в $15 тисяч перетворилась в понад $5 мільярдів без жодних подальших зусиль з його боку. 

Окремої згадки заслуговує багаторічна судова тяганина Цукерберга з братами Кемероном і Тайлером Вінклвоссами, яка завершилась лише у 2008 році. Близнюки звинуватили його у крадіжці їхньої ідеї щодо соцмережі ConnectU для створення Facebook. Братам постановили виплатити $65 мільйонів у грошовому еквіваленті та акціях. 

У 2002 році близнюки Кемерон та Тайлер Вінклвосси разом зі своїм однокласником Дів’єю Нарендрою почали розробку HarvardConnection (пізніше перейменованого в ConnectU) — соціальної мережі для студентів Гарварду. Для створення платформи їм потрібен був кваліфікований програміст, і у 2003 році вони звернулися до Цукерберга, який вже мав досвід розробки сайтів. Цукерберг погодився допомогти й отримав доступ до документації та вихідного коду проєкту. Він навіть кілька разів запевняв Вінклвоссів, що активно працює над сайтом. Проте за кілька місяців він припинив спілкування та запустив власний проєкт — TheFacebook. 

У 2008 році Facebook випередив MySpace, та став однією з найпопулярніших платформ соціальних медіа з 200 мільйонами активних щомісячних користувачів. 

У 2010 році ConnectU подала новий позов, звинувативши Facebook у шахрайстві з цінними паперами через нібито неправильну оцінку вартості акцій під час врегулювання попередньої справи. Брати Вінклвосс спершу планували звернутися до Верховного суду США, але згодом відмовилися. Один з адвокатів ConnectU випадково розкрив суму врегулювання, що призвело до нового позову про юридичну недбалість. Вейн Чанг, засновник i2hub (конкурентного кампусного сервісу), подав позов проти братів Вінклвосс, вимагаючи 50% від виплати, бо заявив, що теж був співзасновником проєкту.

Що було далі? Facebook став одним із найбільших технологічних гігантів з 3 мільярдною аудиторією, але ця історія стала символом суперечливої ділової етики компанії.

Брати Вінклвосс використали отримані кошти для інвестицій у криптовалюти, стали одними з перших біткоїн-мільярдерів та заснували біржу Gemini. 

У 2010 році історія цього конфлікту була екранізована у фільмі «Соціальна мережа», де роль братів Вінклвосс виконав актор Армі Хаммер.

Як Facebook почав втрачати довіру?

Соцмережа неодноразово опинялася в центрі скандалів, які поступово підірвали довіру користувачів. Ось кілька найбільш резонансних:

«Ми вас знищимо!»: погрози творцеві Snapchat за відмову продатися Facebook

Спроба Марка Цукерберга поглинути Snapchat у 2013 році завершилася гучним провалом. Meta (тоді ще Facebook) запропонувала співзасновнику та CEO Snapchat Евана Шпігеля $3 мільярди за сервіс, проте той без вагань відмовився. Але це не все.

За словами Шпігеля, ще у 2012 році Цукерберг особисто зустрівся з ним і відкрито погрожував: якщо Snapchat не погодиться на співпрацю, Facebook просто скопіює всі його функції та розчавить молоду компанію.

Facebook оперативно випустив додаток Poke — свій клон Snapchat, але він швидко зник з ринку. Однак Цукерберг не відмовився від ідеї знищити конкурента. Оскільки він не зміг викупити Snapchat, то почав копіювати найкращі ідеї додатка Шпігеля. Так у 2016 році в Instagram (а згодом і у Facebook) з’явилися Stories — ключова функція, яка принесла Snapchat популярність.

Шпігель не раз іронізував над спробами Facebook красти його розробки. Але поки що Цукербергу не вдалось посунути Snapchat.

Запуск VPN заради шпигунства за користувачами

Більше інформації – ще більше грошей. Facebook продовжував шукати способи зібрати ще більше даних, особливо про користувачів додатків, якими не володів.

Платформа запустила проєкт Project Ghostbusters, який використовував метод кібератаки під назвою SSL man-in-the-middle. Це техніка, коли зловмисник генерує підроблені сертифікати для HTTPS-доменів, обманюючи жертву. Вона вважає, що має безпечне з’єднання з сайтом, тоді як насправді передає дані через підставний сервер. Таким чином Facebook перехоплював та дешифрував захищений трафік аналітики Snapchat, а згодом також YouTube та Amazon.

Ці факти стали відомі після оприлюднення судових документів минулого року. Зазначається, що Project Ghostbusters запустили «на прохання» Цукерберга. Документи були вперше опубліковані генеральним директором Digital Content Next Джейсоном Кінтом. Проєкт реалізували через VPN-додаток Onavo (пізніше – Facebook Research), який Facebook придбав у 2013 році та закрив лише у 2019-му.

Facebook платив користувачам, зокрема підліткам (18% аудиторії), за встановлення VPN-додатка Facebook Research, який відстежував їхню активність у мережі. Попередня версія цього застосунку, Onavo, була видалена з App Store через порушення політики конфіденційності Apple. Під час слухань у Конгресі Марк Цукерберг ухилявся від прямих відповідей на питання про цю програму, а згодом змушений був уточнити свої слова. Apple заявила, що Facebook порушив правила, використавши корпоративний сертифікат для розповсюдження застосунку серед користувачів, що спричинило тимчасове блокування Facebook у внутрішніх сервісах Apple. Про цю історію детально писало видання TechCrunch. 

Попри заяви Цукерберга, очевидно, що Facebook використовував програми для збору даних про користувачів навіть після викриття. Скандал з Onavo і Facebook Research показав, наскільки далеко компанія готова заходити заради отримання аналітичних даних.

Злив даних мільйонів користувачів: справа Cambridge Analytica

У 2018 році розгорівся один із найбільших скандалів в історії Facebook. Стало відомо, що консалтингова компанія Cambridge Analytica незаконно отримала особисті дані десятків мільйонів користувачів без їхньої згоди.

Збір інформації відбувався через додаток-вікторину This Is Your Digital Life, створений науковцем Александром Коганом. Хоча ним скористалося лише близько 300 тисяч осіб, його алгоритм дозволяв отримати доступ і до даних їхніх друзів у Facebook, що значно розширило базу. Ця інформація використовувалася для створення детальних психологічних профілів виборців, які застосовувалися у політичних кампаніях — зокрема, під час президентських виборів у США 2016 року та референдуму щодо Брексіту.

Розслідування також показало, що Facebook надавав пріоритетний доступ до даних деяким компаніям, зокрема Netflix, Badoo, Lyft та Airbnb. Попри гучну бучу, що здійнялась, компанія Цукерберга продовжувала наполягати, що ніколи не продавала дані третім особам.

Через масштабність скандалу Марк Цукерберг був викликаний на слухання в Конгрес США. Під час допиту він уникав прямих відповідей, повторював заготовлені фрази про «безпеку користувачів» і навіть зізнався, що сам майже нічого не знає про те, як працює Facebook. Мережу швидко заполонили меми з його незграбними відповідями та неприродною поведінкою, що лише підігріло критику.

Ця історія не тільки серйозно вдарив по репутації Facebook, а й порушила питання етики використання персональних даних у цифрову епоху.

Алгоритми Facebook: як «інформаційні бульбашки» впливають на світогляд і контент щодо війни в Україні

Як відомо, Facebook використовує алгоритми, які підлаштовують контент під інтереси користувачів. Це створює так звані «інформаційні бульбашки». З одного боку, добре бачити серед запропонованого контенту лише той, що дійсно цікавий. Але з іншого боку, це призводить до того, що користувачам попадаються переважно ті публікації, які відповідають саме їхньому світогляду, без альтернативних поглядів. Це сприяє поляризації суспільства та поширенню фейкових новин. Дослідження правозахисної організації Avaas показало, що лише у квітні 2020 року фейкові новини про COVID-19 набрали 460 мільйонів переглядів. Це свідчить про те, що алгоритми соцмережі можуть підсилювати дезінформацію, особливо під час кризових ситуацій. З іншого боку, Цукерберг розповів, що чиновники з адміністрації Байдена чинили тиск на Facebook з метою цензурування певної інформації під час пандемії COVID-19.

Також Facebook неодноразово звинувачували у вибірковій модерації контенту, особливо політичного. Центр протидії цифровій ненависті (CCDH) у своєму дослідженні виявив, що на початку повномасштабного вторгнення 91% публікацій з російською пропагандою про Україну не мали жодних попереджувальних міток від Facebook. Водночас українські активісти скаржилися на видалення публікацій, які викривають агресію рф, тоді як проросійська пропаганда часто залишалася недоторканою. 

І хоча 26 лютого 2021 року Meta тимчасово дозволила публікації з закликами до смерті путіна та лукашенка, уже 14 березня вона скасувала це рішення і повідомила, що змінила політику модерації контенту, щоб «усунути будь-яку двозначність своєї позиції».

«Внаслідок російського вторгнення в Україну ми тимчасово дозволили форми політичного вираження, які зазвичай порушують наші правила, такі як агресивні висловлювання, такі як «смерть російським окупантам». Ми, як і раніше, не дозволимо переконливих закликів до насильства проти російського цивільного населення», – заявив прессекретар Meta.

Тотальна комерціалізація та перенасичення рекламою (2020)

У 2020 році компанія запустила сервіс Facebook Shops, який дозволив бізнесам створювати безплатні онлайн-магазини на платформах Facebook та Instagram. Це спростило процес продажу товарів безпосередньо через соціальні мережі. Тож Facebook став більш привабливим як комерційна платформа, ніж як соціальна мережа. Бізнес-акаунти, рекламні кампанії та маркетингові інструменти стали основними джерелами доходу.  Хоча комерціалізація Facebook принесла значні прибутки, вона також порушила питання щодо балансу між бізнес-інтересами та задоволенням потреб користувачів. Довіра до соцмережі була підірвана попереднім розголосом про торгівлю даними. У відповідь на це компанія почала впроваджувати нові алгоритми для боротьби з фейковими новинами та дезінформацією, намагаючись покращити якість контенту. 

Ці численні зміни суттєво вплинули на спосіб розповсюдження контенту у Facebook, що призвело до значного зменшення органічного охоплення сторінок, тобто публікації від бізнесів, медіа та інших організацій стали менш видимими для користувачів без додаткової платної реклами з боку комерційних профілів. Через це багато адміністраторів сторінок були змушені вкладати кошти у рекламу, щоб зберегти високий рівень взаємодії зі своєю аудиторією. Facebook визнав ці зміни, але зазначив, що зменшення органічного охоплення зумовлене зростанням обсягу контенту та змінами у поведінці користувачів.

Від лівого борця за правду до раптової дружби з Трампом

Ще кілька років тому Марк Цукерберг був відвертим прихильником лівих політичних сил у США. Його компанія активно підтримувала демократів, а сам він вклав сотні мільйонів доларів у проєкти, що сприяли перемозі Джо Байдена на виборах 2020 року. Зокрема, через організацію Center for Tech and Civic Life (CTCL) компанія фінансувала розширення доступу до голосування в ключових штатах, що традиційно коливалися між республіканцями та демократами. Ці кошти пішли на організацію виборчих процесів у місцевих округах.

Після нападу на Капітолій 6 січня 2021 року Facebook призупинив акаунти Трампа, посилаючись на порушення політики платформи. Ці дії призвели до ще більшого напруження відносин: Трамп розкритикував соціальні мережі за нібито упереджене ставлення до консерваторів та втручанні Facebook у вибори. І подав позов проти Meta, звинувативши її в незаконному призупиненні акаунтів. 

Але після виборів 2024 року ситуація кардинально змінилася. Цукерберг, який раніше боровся з «дезінформацією» та фінансував ініціативи демократів, несподівано зблизився з Дональдом Трампом. На початку поточного року Meta, материнська компанія Facebook, оголосила про припинення своєї програми фактчекінгу, замінивши її моделлю, керованою спільнотою, подібною до платформи Ілона Маска X (колишній Twitter). Це відбулося після того, як Цукерберга помітили у Трампа в гостях у його маєтку у Мар-а-Лаго.

Паралельно завершилась справа щодо блокування акаунтів Трампа: Meta погодилася на мирову угоду на суму $25 мільйонів, з яких $22 мільйони доларів було виділено президентській бібліотеці Трампа. Крім того, компанія пожертвувала $1 мільйон до інавгураційного фонду Трампа, що ще більше показало суттєве потепління відносини між компанією та республіканцем. Сам Цукерберг був присутній на інавгурації 47-го президента.

Цікаво, що деякі користувачі Facebook та Instagram зі здивуванням помітили, що вони підписані на акаунти президента Дональда Трампа або віцепрезидента Джей Ді Венса. У Meta пояснили, що це сталося тому, що користувачі раніше стежили за офіційними урядовими акаунтами США, назви яких змінилися разом із новою адміністрацією. Meta пояснила, що підписники старих акаунтів автоматично переносяться на нові. Тому відписуватись доведеться вручну.

Також компанія нещодавно призначила республіканця Джоела Каплана відповідальним за глобальну політику Meta. Каплан активно виступав проти обмежень політичної мови в компанії. Крім того, генеральний директор і президент UFC Дана Вайт, союзник Трампа, увійде до ради директорів Meta.

Нав’язування користувачам Facebook реклами інтимних ШІ-чатботів

Навесні минулого року Facebook, Instagram та Messenger засипали з’являтись тисячі рекламних оголошень щодо чатботів зі штучним інтелектом, які пропонували спілкування дуже відвертого характеру. Вони також збирали багато даних про користувачів, йдеться у звіті Wired. Рекламна бібліотека Meta містила щонайменше 29 тисяч оголошень, які просували ШІ-«подруг». Meta повідомила, що переглядає оголошення і видаляє ті, що порушують її політику. А також «продовжує вдосконалювати системи, в тому числі ті, які допомагають виявляти рекламу і поведінку, що суперечить правилам».

Правила Meta забороняють рекламу, яка містить контент, що шокує, надмірно жорстокий, для дорослих та містить ненормативну лексику. 

Але проблема, що виникла на платформах Meta, не нова для технологічних компаній. У січні компанія OpenAI зіткнулася з подібною ситуацією, коли ШІ-чатботи заполонили її новий магазин GPT: Korean Girlfriend, Virtual Sweetheart, Your AI Girlfriend…

Схожі проблеми були в Apple і Google. Компанії видалили зі своїх магазинів рекламу додатків, які використовували ШІ для створення підроблених еротичних фотографій, зокрема, знаменитостей і неповнолітніх.

Успіхи Meta: що ще тримає компанію на плаву?

Попри значну критику та скандали навколо торгівлі даними користувачів, варто відзначити й позитивні сторони екс-Facebook, а їх теж чимало.

Facebook об’єднав понад 3 мільярди людей по всьому світу

Слово «зв’язок» дуже часто вживалось Цукербергом та в офіційних заявах Facebook після виходу компанії на біржу у 2012 році:

• 2012: «У 2012 році ми з’єднали понад мільярд людей і стали мобільною компанією».
• 2013: «Ми з нетерпінням чекаємо наступного десятиліття, щоб допомогти з’єднати решту світу».
• 2014: «…ми робимо успіхи на шляху до об’єднання світу».
• 2015: «Ми продовжуємо інвестувати в те, щоб краще служити нашій громаді, будувати наш бізнес і об’єднувати світ».

Окрім внутрішнього розвитку, компанія активно працює над розширенням екосистеми соцмереж. У 2012 році Facebook придбала Instagram приблизно за $1 мільярд. Це дозволило залучити молодшу аудиторію та посилити позиції у сфері візуального контенту. Через два роки, у 2014-му, компанія купила WhatsApp за $19 мільярдів. Завдяки цьому кроку Facebook зміцнила свої позиції в сегменті месенджерів, що стало ключовим для диверсифікації послуг і збереження конкурентних переваг.

Влітку 2023 року Meta успішно запустила Threads – платформу для текстового обміну, яка стала конкурентом колишнього Twitter, який явно не став краще з господарюванням Ілона Маска. Threads пропонує простий і зручний інтерфейс, тісну інтеграцію з Instagram і можливість ведення публічних дискусій без хаосу та маси негативу, який спостерігається на інших платформах. На відміну від Х (екс-Twitter), де алгоритми та модерація викликають суперечки, Threads намагається бути більш відкритою та дружньою мережею для користувачів (що останні й оцінили).

Станом на січень 2025 року активність у Threads досягла 275 мільйонів щомісячних активних користувачів. Для порівняння, це кількість людей, що користувались Twitter у листопаді 2019 році (у 2024 році ця цифра складала 500 мільйонів).

Facebook Shops – революція в електронній комерції

У 2020 році світ побачив Facebook Shops – безплатний сервіс для створення онлайн-магазинів на платформах Facebook та Instagram. Ця функція надала малому та середньому бізнесу можливість безпосередньо продавати товари через соцмережі, що суттєво спростило процес електронної комерції. Підприємці отримали доступ до гнучких налаштувань магазину, каталогів продукції та вбудованих функцій підтримки клієнтів. Facebook Shops також інтегрувався з популярними платіжними системами та сервісами логістики, що зробило його ефективним інструментом для бізнесу.

Facebook та Instagram й досі залишаються одними з найефективніших платформ для реклами. Завдяки просунутим алгоритмам таргетингу рекламодавці можуть охоплювати саме ту аудиторію, яка їм потрібна. Вбудовані аналітичні інструменти дозволяють оцінювати ефективність рекламних кампаній, оптимізувати бюджети та підвищувати конверсію. 

Інвестиції в передові технології та розробка цікавих продуктів

Meta не боїться ризикувати: від метавсесвіту до нейроінтерфейсів, компанія інвестувала мільярди в амбітні проєкти. Не усі з них ставали прибутковими чи відомими широкому загалові, але вони точно привернули увагу.

У 2021 році Марк Цукерберг оголосив про перейменування Facebook у Meta, підкресливши пріоритетність метавсесвіту — цифрового світу, де люди могли співпрацювати, спілкуватися та розважатися не виходячи з дому: через віртуальну реальність (VR) та доповнену реальність (AR). Для цього компанія створила підрозділ Reality Labs, який з 2019 року отримав понад $36 млрд інвестицій.

За час свого існування підрозділ встиг випустити Meta Quest 2 — найпопулярніший VR-шолом у світі (продано понад 20 млн пристроїв станом на 2023 рік). А з моменту запуску в 4 кварталі 2023 року було продано від 900 тис. до 1,5 млн пристроїв Meta Quest 3. Також запущено Horizon Worlds — платформу для соціальних взаємодій у віртуальному просторі через аватари. Хоча Reality Labs щороку фіксує мільярдні збитки через низьку популярність метавсесвіту, технічні обмеження AR-пристроїв та конкуренцію з боку Apple, Meta продовжує працювати в цьому напрямку і радує техногіків. Хоча й може закрити Horizon Worlds у 2025 році.

Як і багато інших компаній, Meta робить велику ставку на штучний інтелект (ШІ). Це «мозок» всіх сервісів і алгоритмів. Компанія використовує його для вдосконалення соціальних мереж, створення метавсесвіту та аналізу даних. У 2025 році Meta планує інвестувати від $60 до $65 мільярдів у інтеграцію ШІ. Крім того, Meta інтегрує ШІ-інструменти у свої платформи, такі як Facebook та Instagram. Наприклад, впроваджуватиме облікові записи та контент, згенеровані штучним інтелектом, щоб зробити свої сервіси більш інтерактивними та привабливими для користувачів.

Серед цікавих проєктів також Terragraph — технологія для швидкісного Wi-Fi у містах через міліметрові хвилі; AR-окуляри Aria;  Aquila — дрон на сонячних батареях.

Такі амбіційні проєкти завжди потребують тривалих і великих інвестицій, а результат часто непередбачуваний. Наприклад, Terragraph ефективний лише за прямої видимості, що обмежує його застосування. А розробку Aquila припинили у 2018 через нерентабельність.

Meta неодноразово експериментувала й з децентралізованими технологіями: криптовалютний проєкт Diem (Libra) закрили у 2022 році через тиск регуляторів (хоча саме завдяки йому розроблено блокчейн-мову програмування під назвою Move, яку використовують розробники блокчейн-мережі Aptos). Функцію використання NFT в Instagram видалили через рік через мізерний попит. На жаль, після краху FTX інвестори й користувачі почали уникати криптопроєктів. Крім того, Meta не змогла переконати регуляторів у безпеці своїх рішень.

Незалежна зовнішня Наглядова рада

У 2018 році генеральний директор Meta (тоді Facebook) Марк Цукерберг ініціював створення Наглядової ради (Oversight Board) для підвищення прозорості та відповідальності у прийнятті рішень щодо модерації контенту на платформах компанії. Meta зобов’язалася виконувати всі рішення цієї Ради, окрім тих, які суперечать закону. У 2020 році вона розпочала свою діяльність. Через Раду користувачі можуть оскаржувати рішення щодо видалення контенту або його наявності на платформах Facebook та Instagram. Рада має повноваження приймати обов’язкові до виконання рішення щодо окремих випадків та надавати рекомендації щодо політик компанії. Meta створила безвідкличний трастовий фонд з початковим фінансуванням у розмірі $130 мільйонів, а у 2022 році додатково виділила ще $150 мільйонів на операційну діяльність ради та щоб гарантувати її незалежність від компанії.

Саме Наглядова рада свого часу вирішила призупинити обліковий запис Дональда Трампа після подій 6 січня 2021 року та рекомендувала Meta встановити чіткі та пропорційні санкції для такого роду випадків у майбутньому.  Цікаво, що стосовно війни в Україні на офіційно сайті лише пара справ (1,2), зокрема рішення щодо дозволу публікацій, що містять заклики до насильства проти російських військових. Один із випадків стосувався видалення посту з критикою російської агресії, де Рада постановила, що його слід відновити, оскільки він не порушував політики щодо мови ворожнечі. Інший випадок включав рішення щодо тимчасового пом’якшення правил стосовно висловлювань у контексті війни, що викликало неоднозначну реакцію з боку громадськості та експертів із цифрових прав.

Попри зусилля Meta показати Раду незалежною, вона стикається з критикою. Деякі експерти зазначають, що її рішення не завжди мають реальний вплив на політику компанії. Наприклад, Meta не завжди виконує рекомендації Ради щодо довгострокових змін у модерації, зокрема у випадках, що можуть вплинути на бізнес-інтереси компанії. Крім того, існує думка, що Рада розглядає лише обмежену кількість справ і не встигає охопити всі важливі випадки, що викликає занепокоєння щодо її ефективності.

Разом з тим, на відміну від Meta, інші технологічні гіганти, такі як Google чи Twitter (X), не мають подібних незалежних структур з ухвалення рішень щодо модерації контенту. У Google існують внутрішні комітети, що визначають політику контенту, проте вони не залучають зовнішніх експертів у прийнятті рішень. Twitter після змін власника Ілона Маска запровадив власну систему перевірки контенту, проте її прозорість та ефективність дуже сумнівні.

Facebook: підкорив світ, втратив довіру, а тепер намагається воскреснути

Facebook починався як скромний студентський проєкт Марка Цукерберга та кількох його однокурсників (хоча брати Вінклвосси посперечалися б). З часом соцмережа для учнів вишів об’єднала понад 3 мільярди людей перетворилася на гіганта, але обтяженого різного роду темними історіями.

Понад 20 років тому юний кодер з баранцями заявляв, що створює платформу для спілкування без меж. Його ідея запалила світ, зробивши Facebook не просто мережею, а глобальною інфраструктурою соціальних зв’язків з 3 мільярдами учасників. Проте на кожному етапі розширення компанія приносила в жертву свої попередні ідеали заради влади над інформацією, яка приносила величезні гроші. Порушення приватності, продаж даних, втручання у вибори, вплив на формування громадської думки — усе це зробило Facebook інструментом для маніпуляцій глобального масштабу.

У 2016 році алгоритми соцмережі стали настільки потужними, що почали визначати політичний порядок денний у США та інших країнах. Facebook спершу непомітно, а потім відкрито став учасником політичної гри: спонсорував демократичні ініціативи, підтримував кампанії проти дезінформації (яка, втім, здебільшого торкалася саме консерваторів) і навіть блокував на той час 45-го американського президента. Марк Цукерберг, який ще кілька років тому фінансував організації, що допомагали виборцям Байдена, став поруч із Трампом, скасував фактчекінг і змінив політику модерації. Зміна ідеології чи банальний прагматизм? 

Водночас Facebook вже давно не формує тренди, а біжить за конкурентами у спробах наздогнати. Світ змінився, і соцмережа, яка колись відкривала нові горизонти, тепер радше намагається вижити в реальності, де її місце займають молодші й гнучкіші гравці. Його користувачі старішають, а довіра продовжує падати. Компанія вимушена переорієнтовуватися, шукаючи нових союзників серед тих, кого ще вчора банила за «небезпечні висловлювання». Та чи поверне це Facebook його велич?