В апараті Росії війна: які нові проблеми виникли в економіці та яку позицію зайняла Набіулліна

Про це в етері 24 Каналу зазначив доктор економічних наук Ігор Ліпсіц, підкресливши, що все, що зараз робить голова російського ЦБ Ельвіра Набіулліна – це стандартна технологія управління ринковими процесами.

Набіулліна почала оборонятися

Те, що вже другий раз в Росії не змінюється ключова ставка, означає, що ринковості в російській економіці залишається все менше і менше. Центробанк намагається змінити ситуацію в економіці. Зі слів Ліпсіца, наразі триває кабінетно-політична гра. Набіулліна в ній зайняла позицію оборони.

Вона поступилася пальмою першості в боротьбі з інфляцією уряду. Її сварили, що вона підвищувала ставку, тепер вона цього не робить і пропонує уряду щось вдіяти з інфляцією,
– розповів Ліпсіц.

Центробанк підвищив прогноз стосовно інфляції. Він дав зрозуміти, що справи кепські. З одного боку Набіулліна зберегла ключову ставку, аби не потрапити у відставку, з іншого – натякнула росіянам, що ситуація доволі погана і нічого гарного попереду не очікується.

Розгін річної інфляції

Центробанк прозвітував, що стійкий інфляційний тиск посилився. Річна інфляція станом на 10 лютого розігналася до 10%. Як пояснив доктор економічних наук, інфляція розганяється з січня, тоді дуже багато грошей держава влила в економіку, одразу виник величезний дефіцит бюджету – 1 трильйон 700 мільярдів рублів.

Таким чином Росія виплатила аванс для виробництва зброї. Зараз, за переконанням Ліпсіца, буде великий розгін інфляції, але Центробанк ставку не підвищує, бо розуміє, що навколо нього утворився ворожий фронт.

В російському апараті триває війна, бо прем'єр-міністр Мішустін нещодавно був у Путіна і розповідав про чудові досягнення російської економіки, кажучи, що єдина біда – це інфляція. Він прямо сформулював, що вона породжена високою ставкою ЦБ,
– зауважив Ліпсіц.

Доктор економічних наук наголосив, що коли руйнується економіка – це страшно. Це, з його слів, розуміють навіть такі чиновники як Мішустін, але визнати, що вони чи президент у цьому винні – не можуть, бо одразу втратять посаду і, можливо, свободу. Тому, як пояснив Ліпсіц, вони шукають, на кого перекласти відповідальність, вирішили на Центробанк.

Імпортних товарів на полках магазинів стає менше

Прогноз Центробанку щодо інфляції різко підвищено. Внесок у динаміку цін вносить і ослаблення рубля, яке відбулося восени. Якщо оцінити російський споживчий кошик, то є різні оцінки частки імпорту. Мінімальна оцінка становить 24 – 26%, це імпортні товари. Банк "ВТБ" каже про 40%. Коли знецінюється рубль, то імпортні товари дорожчають. Але це відбувається і з російськими.

"Наприклад, в російській фармацевтичній промисловості. Вона займається виробництвом медикаментів, всі вважають, що вони російські. Але вміст субстанцій, з яких виготовляються ліки, на 80% імпортний. Коли дорожчає субстанція, то й ціни на ліки підвищуються", – пояснив Ліпсіц.

Росія суттєво зменшує імпорт. Зміцнення рубля останнім часом пов'язано зокрема з цим. Причина ймовірно у тому, що імпортні товари стають дуже дорогими, друга причина – складно сплатити за імпортне постачання.

Гроші не проходять. Зараз оплата за товар з Китаю триває до 2 місяців, хоча раніше платіжка проходила за добу,
– розповів Ліпсіц.

Імпорту в Росії стає менше, а це означатиме, що полички в російських магазинах почнуть порожніти, а ті імпортні товари, які все ж таки туди потраплять, коштуватимуть дуже дорого і через це будуть недоступним для більшості росіян.