Скільки заробляв український гетьман: історик розповів про цікаву оплату праці

У XVI столітті зарплату можна було отримувати не лише грошима. Королівський привілей 1572 року дарував дарував гетьману унікальну можливість торгувати медом, пивом та горілкою у Білій Церкві без сплати будь-яких податків.

За даними історика Олександра Алфьорова, перший офіційний український гетьман над реєстровими козаками Речі Посполитої мав доволі цікаву форму оплати своєї служби. Ян Бадовський, призначений у 1572 році "старшим над реєстровцями", отримав не грошову винагороду, а особливі економічні привілеї.

Згідно з королівським привілеєм, Бадовському та його дружині надавалося право вести безподатковий бізнес у Білій Церкві. Зокрема, вони могли утримувати шинок та торгувати медом, пивом і горілкою без сплати будь-яких податків чи повинностей.

Цікаво, що такий спосіб винагороди був досить поширеним у тогочасній Європі. Замість прямих грошових виплат, які часто було складно забезпечити через постійні війни та нестабільну економіку, правителі надавали своїм васалам різноманітні економічні привілеї. Це дозволяло посадовцям самостійно забезпечувати себе та свої родини.

Біла Церква, де Бадовський отримав свої привілеї, була важливим торгівельним центром на шляху між Києвом та західними землями. Право на безподатковий шинок у такому місці було надзвичайно вигідним – через місто постійно проходили купці та подорожні, що забезпечувало стабільний прибуток.

Система податкових пільг та економічних привілеїв згодом стала важливою частиною козацького устрою. Старшина отримувала різноманітні права на ведення господарської діяльності, що формувало економічну основу козацької держави та створювало передумови для формування заможного прошарку козацької еліти.

Цей історичний факт яскраво ілюструє особливості адміністративної та економічної системи козацької України XVI століття. Тоді винагорода за державну службу часто надавалася у формі торгівельних та податкових пільг, а не прямих грошових виплат.