Неприборкане RT, непокарані російські музейники та збереження національної пам’яті
Середа, 19 лютого 2025 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.
Загарбники з Ермітажу
Росія захопила майже сто українських музеїв і мільйони музейних експонатів (ідеться про понад 1,4 млн предметів, що становить 12,6% від усього музейного фонду України). А в березні 2023 року російська Держдума ухвалила закон, яким ця масштабна крадіжка була, так би мовити, оформлена. За цим законом, колекції українських музеїв до 31 грудня 2027 року повинні бути внесені до державного каталогу Музейного фонду Росії, і тепер експонати треба шукати там — щоб, сподіваються експерти, не тільки повернути їх в Україну, а ще й покарати тих російських музейників та колаборантів, які брали в цьому пограбуванні участь.
Проте міжнародна музейна спільнота, вочевидь, не бачить проблеми в десятках знищених музеїв та колекцій і безлічі викрадених експонатів, адже досі не виключила Росію з ІСОМ, Міжнародної ради музеїв (чому це не дивує вже?). Ольга Чорна поговорила з президенткою Українського національного комітету ІСОМ Анастасією Чередниченко, координатором групи «Інформаційний спротив», що займається моніторингом діяльності російських музейних фахівців і воєнних злочинів проти української культурної спадщини, Олексієм Копитьком та директоркою Харківського літературного музею Тетяною Пилипчук про те, як запобігти просуванню російської «великої культури» в міжнародних музеях, чи можливе покарання російських музейників та як зробити голос України чутним у міжнародній музейній спільноті. Текст за посиланням. До речі, ви знали, що Російське історичне товариство очолює голова їхньої зовнішньої розвідки?
Неприборкана гідра
Після початку повномасштабного вторгнення проти пропагандистського RT Європейський Союз запровадив санкції. Але, звісно, RT знайшло спосіб ці санкції обходити — за допомогою дзеркал, клонів та цілої мережі сайтів, створених виключно для того, щоб поширювати їхній контент (не кажучи вже про соцмережі та ботів, які його також просувають). Ірина Субота, менеджерка Центру демократії та верховенства права, проаналізувала для «Детектора медіа» шляхи, якими поширюється російська державна пропаганда в Європі, на прикладі двох країн — Бельгії та Франції. Читайте матеріал за посиланням.
Проблеми національної пам’яті
Наприкінці грудня директора Українського інституту національної пам’яті Антона Дробовича звільнили з посади, а трохи згодом він перейшов до новоствореного Центру з прав людини та меморіалізації війни. Попри те, що п’ятирічна каденція Дробовича припала на непрості часи, зокрема великої війни, УІНП за його керівництва вдалося вибудувати метанаративи та напрацювати низку нормативних документів.
Анастасія Платонова поговорила з Антоном Дробовичем про підсумки його каденції, про трансформації в погляді держави та суспільства на пам’ять про важливі сторінки історії, про нові політики пам’яті та поступ у міжнародній адвокації України. І про те, чи мають відповідати всі росіяни за злочини їхнього керівництва та армії.
Реальність Сенцова
За крайні три роки вийшло немало документальних стрічок про війну та жорстоких сюжетів, зокрема й зафільмованих камерами наших військових. Але «Реал» Олега Сенцова виявився геть іншим, про нього складно говорити — слова ніяк не зібрати докупи від надлишку емоцій, вражень і думок, пише у своїй колонці для «Детектора медіа» сценарист і кінорежисер Олег Чорний. І додає, що в «Реалі» насамперед вражає саме зафіксована, без склейок, реальність цього одного фрагменту війни, яка ще й несподівано перетворюється на моторошне узагальнення. Адже одразу уявляєш у схожих обставинах своїх рідних, інших колег різних кінематографічних професій або друзів чи сусідів, ніяк не дотичних до кіно. Їм усім випало опинитися на війні, тому й вдивляєшся в обличчя побратимів Олега Сенцова, переживаєш і думаєш, що з ними надалі сталося.
20 лютого фільм виходить у прокат. Якщо не дивилися ще, сходіть. Але перед тим почитайте про фільм — щоб бути готовими до нього.
Старий всесвіт помер, давайте наступний
Поки всі стежать за дивовижними (може, навіть приголомшливими) новинами, які постачає світовим медіа Білий дім, у паралельному світі, тобто в американському кіно, теж відбуваються тектонічні зсуви. Принаймні так вважають фанати коміксів DC та цього кіновсесвіту. Останні роки героям цих коміксів жилося так собі: касові збори падали, конкуренти вигравали перегони (хоч і їм зараз непереливки), а глядачі вимагали нових видовищ — хоча що може бути крутішим за Генрі Кавела в ролі Супермена?
Тому врешті-решт кіновсесвіт вирішили перезапустити, розділити новий на дві частини і обіцяють усім шанувальникам франшизи лише і виключно насолоду. Почитайте, як саме керівники DC Studios Джеймс Ганн і Пітер Сафран збираються перемогти Marvel та повернутися на Олімп (хоча там уже побували чуваки з «Тор: любов і грім»).
Що там на планеті Кіно?
У нас уже досить багато майданчиків, на яких можна легально подивитися кіно. Українське зокрема. Чому Антоніна не може натішитися, бо раніше вітчизняні фільми були невловимі — якщо проґавили у прокаті, то більше не побачите. Що там казати, десятки стрічок і досі лежать у продюсерів по шухлядах. Бо це скарб, який нікому не можна показувати.
Напевне, щоб цей та інші скарби все ж таки могли подивитися глядачі, «Планета кіно» запустила свій онлайн-кінотеатр, про який говорили давно. Роками. І ось, нарешті. Поки все це діло тестять, тому систему будуть час від часу фіксити. Лєна Чиченіна вже покористувалася цим новим сервісом, звісно, трошки знайшла недоліків, трошки похвалила, але загалом хоче не нових платформ, а контенту, зробленого цими платформами. Ну щоб було як в Америці. Ой, а може, і не треба, щоб як там. Але хай будуть українські серіали, зроблені українськими платформами.
Наразі це все.
Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.
До зустрічі. Переможемо!
Ваша команда «ДМ».
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.

