Нова істерика Трампа: навіщо президент США наїхав на Зеленського і що робити далі

Про заяви Трампа

Думаю, що зараз багато хто під впливом негативних емоцій після вчорашніх заяв Трампа про Зеленського та Україну. І проблема не стільки в особистому ставленні президента США до президента України, а в його ставленні до України та Росії, до російсько-української війни. Саме це викликає велике занепокоєння. Але дуже важливо уникати емоційної реакції на те, що сталося.

Спочатку мій діагноз ситуації, чому виникли такі заяви Трампа. Річ не тільки в їхній адекватності. Ці заяви є некоректними й несправедливими. Але треба розуміти, чому вони з’явилися, якими будуть наслідки та що нам робити далі.

Безпосередні мотиви заяв Трампа — це, найімовірніше, емоція роздратування на Зеленського, який відмовився підписувати ресурсну угоду, запропоновану Трампом, та ще і дозволив собі "нахабство" розкритикувати переговори США з Росією. Але, на жаль, очевидно й інше. Трамп повторює наративи російської пропаганди, вважає, що російсько-українську війну можна було легко завершити (не розуміє або не хоче розуміти, що швидко завершити цю війну можна було лише шляхом капітуляції перед Росією). Схоже, це глибинна позиція Трампа, яка не зникне внаслідок зміни його емоційного стану.

Треба розуміти, що Сполучені Штати під час другого президентства Трампа вже не будуть головним стратегічним партнером України, ймовірно, і взагалі не будуть надійним партнером (це партнерство буде певний час радше інерційним). В переговорному процесі Штати будуть виступати, найімовірніше, як умовно нейтральний посередник. І ступінь нейтральності, особливо самого Трампа — це ще велике питання. Тому не варто покладатися на підтримку США в переговорному процесі. Враховуючи особисту позицію Трампа, будуть великі ризики спроб домовитись про мир шляхом більших поступок з боку України.

Важливо Звалити Зеленського: чому це важливо для Путіна і як розцінювати "наїзди" Трампа на Україну

І що робити в цій ситуації? Насамперед уникати емоційної реакції. Нібито вже готують пресконференцію президента Зеленського. Вважаю, що це не зовсім правильно. Обмін емоціями може лише загострити та ускладнити ситуацію. Потрібно від Офісу президента зробити виважену, спокійну (без конфронтації та звинувачень), але принципову заяву, що ми вважаємо оцінки, які пролунали, несправедливими, нагадати про причини цієї війни і про те, що спроби домовитись руйнувались самою Росією. Але одночасно треба заявити, що Україна не відмовляється від переговорів, буде їх продовжувати, виступає за якомога скоріший початок прямих переговорів з Росією за участі США та інших посередників, але не піде на ультимативні поступки Росії.

Взагалі, на мою думку, зараз варто суттєво скорегувати інформаційну політику стосовно Трампа, мінімізувати публічний діалог з Трампом. Нам треба зберегти хоча б залишки партнерських відносин зі Штатами й уникати конфронтації зі США. Одночасно треба максимально швидко посилювати співпрацю з ЄС і виробляти спільну переговорну позицію і стратегію. Паралельно треба виступати за розширення переговорного формату, залучення до нього насамперед ЄС, а також Туреччини й навіть Китаю. Це може хоча б частково нейтралізувати переговорні ризики, які будуть виникати від Трампа.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Швидкої угоди щодо України вже не буде. Чому зазнає невдачі Трамп і чого хоче Путін