Заяви Трампа про Україну: чого чекати та як реагувати?

Думаю, що зараз багато хто під впливом негативних емоцій після вчорашніх заяв Трампа про Зеленського і Україну. І проблема не стільки в особистому ставленні президента США до президента України, а в його ставленні до України і Росії, до російсько-української війни. Саме це викликає велике занепокоєння. Але дуже важливо уникати емоційної реакції на те, що сталося.

Спочатку мій діагноз ситуації, чому виникли такі заяви Трампа. Справа не тільки в їх адекватності. Ці заяви є некоректними і несправедливими. Але треба розуміти, чому вони з’явилися, якими будуть наслідки, і що нам робити далі.

Безпосередні мотиви заяв Трампа – це скоріше емоція роздратування на Зеленського, який відмовився підписувати ресурсну угоду, запропоновану Трампом, та ще і дозволив собі «нахабство» розкритикувати переговори США з Росією.

Але, на жаль, очевидно і інше. Трамп повторює наративи російської пропаганди, вважає, що російсько-українську війну можна було легко завершити (не розуміє, або не хоче розуміти, що швидко завершити цю війну можна було лише шляхом капітуляції перед Росією). Схоже, це глибинна позиція Трампа, яка не зникне внаслідок зміни його емоційного стану.

Треба розуміти, що Сполучені Штати при другому президентстві Трампа вже не будуть головним стратегічним партнером України, ймовірно і взагалі не будуть надійним партнером (це партнерство буде певний час скоріше інерційним).

У переговорному процесі Штати будуть виступати скоріше як умовно нейтральний посередник. І ступінь нейтральності, особливо самого Трампа, це ще велике питання. Тому не варто покладатися на підтримку США у переговорному процесі. Враховуючи особисту позицію Трампа будуть великі ризики спроб домовитись про мир шляхом більших поступок з боку України.

І що робити у цій ситуації? Перш за все, уникати емоційної реакції. Нібито вже готують пресконференції Президента Зеленського. Вважаю, що це не зовсім правильно. Обмін емоціями може лише загострити і ускладнити ситуацію.

Потрібно від Офісу президента зробити виважену, спокійну (без конфронтації і звинувачень) але принципову заяву, що ми вважаємо оцінки, які пролунали, несправедливими, нагадати, про причини цієї війни, і про те, що спроби домовитись, руйнувались самою Росією.

Але одночасно треба заявити, що Україна не відмовляється від переговорів, буде їх продовжувати, виступає за якомога скоріший початок прямих переговорів з Росією за участі США та інших посередників, але не піде на ультимативні поступки Росії.

Взагалі, на мій погляд, зараз варто суттєво скорегувати інформаційну політику по відношенню до Трампа, мінімізувати публічний діалог з Трампом. Нам треба зберегти хоча б залишки партнерських відносин зі Штатами і уникати конфронтації з США. Одночасно треба максимально швидко посилювати співпрацю з ЄС і виробляти спільну переговорну позицію і стратегію.

Паралельно треба виступати за розширення переговорного формату, залучення до нього в першу чергу ЄС, а також Туреччини, і навить Китаю. Це може хоча б частково нейтралізувати переговорні ризики, які будуть виникати від Трампа.