У контексті повоєнної відбудови України важливо не просто відновлювати зруйноване, а робити це інакше, використовуючи територіальний капітал громад для інноваційного розвитку територій, пише експертка у сфері сталого розвитку, керівниця Центру розвитку музеєзнавства та пам’яткознавства Олена Жукова у статті “Як науковці допомагають громадам знайти рішення для сталого розвитку”.
За її словами, допомогти громадам у розбудові й відновленні можуть експерти зі сталого розвитку, втім, на жаль, такі фахівці поки не затребувані в Україні, на відміну від європейських держав.
“Як науковиця з управління спадщиною заради розвитку я працюю з Норвегією, Хорватією, Польщею, іншими країнами й практично не працюю з Україною. Наразі тут немає сталого запиту на послуги науковців-практиків, широкого розуміння того, чим я й мої колеги займаємося”, - зазначає авторка, додаючи, що, як показує європейський досвід, стратегії таких експертів із допомоги громадам використовувати територіальний капітал (історичні пам’ятки, географічне положення, традиції чи природні багатства, тобто, культурну та природну спадщину) можуть відродити навіть депресивний регіон, залучити фінансування та стимулювати розвиток культурно-креативних індустрій.
Зазвичай громади, які мають унікальні умови для розвитку туризму, не можуть скористатися його можливостями повноцінно, тому що звертаються не до науковців-практиків, а, наприклад, до представників туристичного бізнесу чи фахівців із реклами, які максимум що можуть порадити — це поставити гарні стенди чи зробити транспортний під’їзд, пояснює експерт.
Наразі в Україні, за словами Жукової, ефективне управління природною та культурною спадщиною, яка або розвалюється з часом, забута всіма, або й далі знищується забудовниками, фермерами, селянами — “не є трендом”.
“Прикро, що питання розвитку та варіанти застосування верифікованих науковцями засобів не обговорюються в суспільстві. Відповідно, немає й запиту на послуги таких експертів, а отже, і їх самих у нас практично немає. Тим часом такі експерти можуть підняти навіть депресивні регіони. І досліджені практики в різних країнах саме це й доводять”, - пояснила вона.
Чи можуть ліс, річка, руїни якогось замку, археологічна спадщина чи закинутий металургійний комбінат перетворити бідну, депресивну територію на квітучу та розвинену? Про те, що таке територіальний капітал, який часто недооцінюють громади, Олена Жукова розповідала у статті “Як природа та культурна спадщина може стати капіталом громад”.