Перед своїм першим візитом до Білого дому після повернення Дональда Трампа до влади президент Франції Еммануель Макрон разом з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером виробили спільну позицію: європейці готові ввести десятки тисяч своїх військових в Україну після того, як буде досягнуто перемир'я з Росією.
Макрон неодноразово наголошував на цьому під час своїх зустрічей у Вашингтоні цього тижня. Французький президент навіть намагався схилити Трампа до того, щоб той став частиною його плану. Але це не спрацювало. Трамп лише підтвердив свою позицію, що мирне врегулювання має бути досягнуте якнайшвидше, зазначає Даніель ДеПетріс, оглядач The Telegraph.
У період між розпадом Радянського Союзу і повномасштабним вторгненням Росії в Україну в лютому 2022 року Європа задовольнялася тим, що спостерігала за скороченням своєї оборонної спроможності і зниженням боєготовності. Це було її власним вибором.
"Хоча війни в Боснії і Косово в середині та наприкінці 1990-х років змусили європейські армії діяти, конфлікти між великими державами вважалися справою минулого. Розширення НАТО на колишні радянські республіки й бажання Вашингтона зберегти першість на континенті означало, що європейські уряди не мали особливого стимулу турбуватися про безпеку", — пише оглядач.
ДеПетріс додає, що від початку війни три роки тому європейські країни виділили майже 62 мільярди євро на озброєння української армії. Однак розгортання військ в Україні та зобов'язання захищати країну, очевидно, буде набагато більшим і дорожчим завданням.
Макрон і Стармер, схоже, вважають, що європейці здатні впоратися з цим завданням. Це може статися, якщо адміністрація Трампа надасть допомогу у вигляді повітряної підтримки, розвідки, спостереження або протиповітряної оборони.
Але це залежатиме від того, чи погодиться Вашингтон захистити Україну та її європейських партнерів у разі порушення Росією будь-якого перемир'я — саме цього адміністрація Трампа хоче уникнути, зважаючи на ризики переростання будь-якого конфлікту в пряму конфронтацію з ядерною Росією.
"Приберіть США з рівняння, і європейські сили стримування в Україні ризикують стати майже небезпечно проблематичними", — стверджує оглядач.
Європейці все ще намагаються вийти з тридцятирічної "військової сплячки". Союзники Вашингтона по НАТО в Європі залишаються дуже залежними від США. Європейського виробництва боєприпасів все ще бракує, і якщо війна в Україні щось і показала нам, то це те, що масштабне виробництво артилерії є ключовим елементом у веденні війни на виснаження.
ДеПетріс також вказує на те, що на жаль, Європа має серйозні військові недоліки. Європейські армії мають обмежену кількість сучасних систем протиповітряної оборони, і можна посперечатися, що деякі європейські держави — такі як Німеччина і Польща — не захочуть надавати їх Україні через побоювання щодо власної вразливості.
Аналітик зазначає, що в Європі також є проблеми з людськими ресурсами, які слід враховувати. Загалом у Європі налічується майже півтора мільйона військовослужбовців строкової служби, тому знайти 30 тисяч військовослужбовців для укомплектування сил стримування в Україні не повинно бути проблемою. Але ці цифри оманливі, оскільки вони не враховують політичні реалії.
Німеччина, наприклад, може не погодитися на участь, якщо США не будуть залучені. Інші, як Угорщина, взагалі не братимуть участі. Такі країни, як Італія та Іспанія, можуть зробити символічний внесок для забезпечення солідарності, але, відверто кажучи, мають вищі пріоритети, такі як боротьба з нелегальною міграцією та підтримання безпеки в Середземномор'ї.
Британці, можливо, і мають намір розгорнути своїх військових в Україні, але у них не так багато сил для цього; будь-які розгортання та необхідні ресурси, які супроводжують ці дії, навантажать обмежені можливості Великої Британії, пише оглядач.
Про те, чому так важлива поява європейських військових у нашій країні, в статті "Іноземні війська в Україні. Що змусить Путіна змиритися з цим" розповів Володимир Кравченко.