Яка доля чекає заморожені активи РФ і який сценарій є найкращим для України

"Група семи" (G7) так і не спромоглася затвердити свою декларацію до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

В тому числі – через незгоду США на згадку Росії як країни-агресора.

Проте не менш важливим є й формулювання щодо суверенних активів Росії, що зберігаються в юрисдикціях країн Заходу.

Суперечка щодо формулювання про 300 млрд доларів резервів Центробанку РФ може свідчити про наближення практичного рішення щодо цих коштів.

А одночасно – про те, що розглядаються варіанти, які можуть суперечити інтересам України.

Про сценарії розморожування російських активів читайте в статті директора Центру Дністрянського Івана Городиського Захист від Трампа: як Європа готується до посилення тиску щодо заморожених активів РФ.

Далі – стислий її виклад.

Головним фактором, який визначатиме політику нової адміністрації щодо російських активів, залишаються переговори США та Росії в Саудівській Аравії.

Бізнес-орієнтований підхід адміністрації Трампа до міжнародних відносин не залишає сумнівів, що активи такого розміру неминуче стануть предметом дипломатичних торгів.

Інформація, що вже надходить, свідчить: позиція США у переговорах може бути вигіднішою для Москви, аніж для Києва.

Так, вже наступного дня після першого раунду переговорів з’явилися повідомлення, що російська делегація порушила питання розмороження активів, заблокованих у США після початку агресії.

Попри те, що йдеться про відносно невеликі суми – наприклад, лише про 6 млрд доларів резервів російського Центробанку із 300 млрд, – таке рішення матиме значні наслідки.

По-перше, це може стати знаковим рішенням, яке розіб’є консенсус щодо заморожених активів.

А по-друге, про які б суми не йшлося, це буде посилення економічних позицій Кремля в, імовірно, найскладніший період війни для нас.

Ще більш тривожним є сценарій, який начебто обговорювали в Ер-Ріяді: спрямування частини заморожених коштів на відбудову територій, що залишатимуться під контролем Росії.

Цей варіант, про який раніше говорили українські експерти, фактично розділяє відповідальність за наслідки війни між Україною та Росією, що є неприйнятним.

Однак головною перешкодою для його реалізації залишається той факт, що більшість резервів російського Центробанку – понад 200 млрд доларів – перебувають під санкціями Європейського Союзу.

І саме ЄС, а не США, може ухвалити ключове рішення щодо їхнього майбутнього.

Євросоюз розглядає передачу активів міжнародному компенсаційному механізму.

У рамках цього механізму російські активи мають використовуватися відповідно до рішень майбутньої Компенсаційної комісії.

Її створення очікується вже цього року.

Цей механізм, до якого входить вже створений Реєстр збитків для України, є одним із найбільших дипломатичних досягнень України за останні три роки.

І передача російських активів до його юрисдикції – можливо, найкращий варіант у ситуації, що склалася.

Проте це рішення ще має бути ухвалене.

Якщо Україна не діятиме проактивно і не солідаризується з ЄС, нова адміністрація США може створити умови, за яких фінансування міжнародного компенсаційного механізму і відшкодування жертвам стане неможливим.

А саме питання репарацій у практичному сенсі зникне з порядку денного на багато років.

Докладніше – в матеріалі Івана Городиського Захист від Трампа: як Європа готується до посилення тиску щодо заморожених активів РФ.