Дональд Трамп упродовж багатьох років прагнув отримати президентську владу, помститися ворогам — і був одержимим отриманнямНобелівської премії миру. Саме це стало однією з прихованих причин вибухового скандалу під часзустрічі Трампа із Володимиром Зеленським у п’ятницю в Білому домі, пише Axios із посиланням на джерела.
Наразі адміністрація Трампа активно просуває ідею присудження йому цієї премії — мети, яка досі залишається для нього недосяжною.
Розмови про Нобелівську премію дедалі частіше формують риторику представників адміністрації, особливо в той час, коли Трамп намагається завершити війни в Україні та Газі.
Міністр фінансів США Скотт Бессент у лютому заявив Fox News, що Трамп заслуговує на Нобелівську премію за зусилля у припиненні війни між Росією та Україною:
«Якби її присуджували справедливо, то, я вважаю, він мав би отримати її вже за рік».
Конгресвумен від Нью-Йорка Еліза Стефанік, номінована Трампом на посаду посла США в ООН, під час виступу на конференції CPAC закликала вручити Трампу Нобелівську премію. Її підтримали міністр внутрішніх справ Дуг Бургум та радник з національної безпеки Майк Волтц.
«До кінця цього всього ми побачимо, як ім'я Дональда Трампа буде в переліку тих, хто має Нобелівську премію», — заявив Волтц.
Його шанси на премію значною мірою залежать від успіху в припиненні війни в Україні.
Однак конфлікт із Зеленським, який закінчився тим, що Трамп наказав йому залишити Білий дім, викликав шок у європейських союзників США та може суттєво ускладнити його амбіції.
Трамп прагне визнання у вигляді Нобелівської премії, але ще до конфлікту в п’ятницю сумнівався, що Норвезький комітет (призначений парламентом Норвегії) погодиться йому її присудити.
Він неодноразово висловлював невдоволення тим, що у 2009 році Нобелівську премію миру отримав Барак Обама.
У 2019 році він заявив:
«Я мав би отримати її за багато речей, якби вони роздавали її справедливо — але вони цього не роблять. Вони дали одну Обамі одразу після того, як він став президентом, і він сам не розумів, за що. Це єдине, з чим я з ним погоджуюся».
Трампа неодноразово номінували на премію, зокрема норвезький політик Крістіан Тибрінг-Г'єдде та шведський депутат Магнус Якобссон під час його першої каденції.
Проте він так і не отримав нагороду.
У 2023 році конгресвумен Клаудія Тенні висунула Трампа за роль у підписанні «Авраамських угод» між Ізраїлем, ОАЕ, Бахрейном та Марокко. Але й цього разу він залишився без нагороди.
Під час зустрічі в Овальному кабінеті з ізраїльським прем'єром Біньяміном Нетаньягу минулого місяця журналіст запитав Трампа, чи сподівається він отримати Нобелівську премію миру, якщо допоможе закінчити війну в Ґазі.
«Я заслуговую на неї. Але вони ніколи не дадуть її мені», — відповів він.
У 2024 році Трампа знову номінували на премію.
Анат Алон-Бек, ізраїльсько-американська професорка з Case Western Reserve University School of Law, подала офіційну заявку до Нобелівського комітету.
У своєму зверненні Алон-Бек написала:
«Забезпечуючи звільнення заручників, протистоячи антисемітизму та сприяючи історичним угодам, які приносять стабільність у найнебезпечніші регіони світу, Трамп знову продемонстрував, чому він заслуговує цю нагороду».
Алон-Бек уточнила, що не контактувала з Білим домом щодо свого листа.
Крім того, український політик Олександр Мережко також висунув Трампа на здобуття премії.
Білий дім не прокоментував ситуацію, однак радники Трампа вважають, що його шанси на отримання премії зростуть, якщо він зможе завершити війну в Ґазі та досягти мирної угоди між Саудівською Аравією та Ізраїлем, що включатиме прорив у питанні створення палестинської держави.
Тим часом Трамп запропонував суперечливий план переселення майже двох мільйонів палестинців із сектору Ґази до «кращого житла» в Єгипті або Йорданії — хоча обидві країни дали зрозуміти, що не підтримають цю ідею.
Противники Трампа вважають, що він не заслуговує на Нобелівську премію миру, та й невідомо, чи зможе він досягти тривалого миру на Близькому Сході або між Україною та Росією.
Його позиція щодо Росії та сумніви щодо підтримки НАТО також можуть суттєво вплинути на рішення Норвезького комітету.
«Трамп каже, що якщо Обама отримав премію на початку свого терміну, то і він має її отримати. Я б сказав навпаки. Вони мають отримати однакове ставлення — жоден з них не заслуговує на цю нагороду», — зазначив колишній радник з нацбезпеки Джон Болтон.
Прийом заявок на Нобелівську премію 2025 року завершився в січні. Наразі комітет формує короткий список кандидатів. Переможців оголосять у жовтні.
У зовнішньополітичному мисленні новообраного президента США намагався розібратися голова комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха у статті для ZN.UA "Зрозуміти Трампа і зробити його союзником".