Безглузде шикування, ролики в TikTok чи брак антидронів: військові експерти - про трагедію на полігоні
Трагедія на навчальному полігоні біля селища Черкаського Дніпропетровської області офіційно визнана. Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження за фактом загибелі та поранення військових внаслідок ворожого ракетного удару, командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий пообіцяв, що «кожен, хто ухвалював рішення в той день, і кожен, хто не ухвалював їх вчасно, - усі понесуть відповідальність. Ніхто не сховається за поясненнями чи формальними рапортами".
У соцмережах, які першими поширили новину, пишуть, що ракету «Іскандер» на військових навів російський розвідувальний дрон «Орлан», який був чи то не помічений, чи то проігнорований. І що удар припав саме на той момент, коли на полігоні влаштували шикування.
Подібна історія вже була на початку листопада 2023 року в Запорізькій області, коли загинули 19 бійців зі 128-ї гірсько-штурмової бригади і двоє цивільних: попри оголошену тривогу, військових зібрали на відкритій місцині для вручення нагород. Зараз убито, за даними журналіста Юрія Бутусова, понад 30 військових, поранено близько 100. За іншими джерелами, загиблих може бути до п’яти десятків. Втрати поніс резервний батальйон 157-ї механізованої бригади. Дописувачі соцмереж звинувачують усталену звичку командирів влаштовувати шикування бійців навіть у небезпечній близькості до лінії фронту. Чи є альтернатива скупченню військових і чи можна знищувати дрони-розвідники - журналістка Коротко про запитала у експертів.
Має бути прихований режим
«Поки "совки" при владі в ЗСУ, люди гинутимуть із-за їхньої тупості і нездатності пристосуватися до нових реалій», - написала про шикування народний депутат Мар’яна Безугла. У коментарях зазначають, що цьому офіцери від «совка» донині навчають у військових училищах.
- Ми весь час повертаємося до старої пісні, яку любили генерали у Радянському Союзі. У 1983-1987 роках я вчився у Хмельницькому вищому артилерійському командному училищі, - згадує військовий експерт Олег Жданов. - До нас приїздили на зустрічі випускники попередніх років, які були в Афганістані. Добре пам’ятаю, як офіцери з нашого училища – підполковники, полковники - не могли утямити, як це може бути, коли їм казали, що там не проводяться стройові огляди перед виходом на бойові позиції. Що всі ховаються по казармах, і бойова підготовка відбувається у прихованому режимі. Сьогодні у нас та сама ситуація – війна, коли режим має бути прихований. У нас є сержантський склад. Якщо належить провести перевірку особового складу, то це можна зробити по командній лінії. Але ж ні, у нас треба командиру вийти перед строєм… Дайте йому ще білого коня та шаблюку, щоб він гарно сказав промову.
Також експерт відмічає, що в армії усталене планування. Записують, що якісь збори, наприклад, урочисті для нагородження, мають бути проведені в такий-то день, у таку-то годину.
- Це цінна підказка для шпигуна, який може бути у підрозділі. Такі планування можна робити, коли стовідсоткова безпека, хоча її зараз ніде немає, або хоч наближена до стовідсоткової. Якщо підрозділ близько до лінії фронту, потрібна промислова територія з підвальним приміщенням. Оперативно оголосили збір, провели захід на 20-30 хвилин, розійшлися.
Також Олег Жданов наголошує, що має бути посилена контррозвідка і напоготові засоби ППО, бо ракета летить кілька хвилин.
- Зараз знаходять канали, де військові публікували ролики з життя наметового містечка на полігоні – як їх там вчать (йдеться про відео в соцмережі ТіkТоk. - Ред.). Такі канали треба знаходити і закривати, бо людина навіть без злого умислу може дати підказку ворогові. А взагалі маємо провести люстрацію командного складу. Проблеми починаються від керівництва бригади і вище. Командири батальйонів і рот більш гнучкі та пристосовані, бо їх висунула сама війна.
Удари в онлайн-режимі
Відео, на якому зафіксовані робота дрона-розвідника і приліт ракети по українських військових, оприлюднило Міноборони РФ. Голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко нагадує, що до інформації, яка виходить від ворога, треба ставитися дуже обережно.
- Наскільки мені відомо, попередньо відомо, шикування могло не бути. Відео змонтоване росіянами з декількох шматків. Тут питання навіть не в тому, було шикування чи не було, а в тому, чому не побачили дрон противника і він встиг навести ракету. На полігоні мають бути засоби ППО. Зараз справді важливо провести ретельне, неупереджене розслідування. Командувач Сухопутних військ сказав, що ніхто нікого покривати не буде, але ж не можна, і щоб когось призначали винним.
Військовослужбовець зазначає, що уникнути скупчень військових на війні просто нереально.
- Є вимоги, коли треба згуртовувати людей, зокрема для проведення навчань, підготовки. Коли це відбувається на рівні підрозділів, не можна уникнути концентрації. Не даси ж кожному по танку чи по гаубиці. Тому треба зосереджуватися на питаннях забезпечення безпеки. Одна справа, коли шикування оголошують для перевірки особового складу, підбиття підсумків. Інша - коли це якась дурна забаганка командира, бо і таке буває. Тобто розрізняти необхідність, якої не уникнути, і формальності, без яких можна обійтися. Звертаю увагу на те, що раніше противник планував удари по кілька днів, то тепер він навчився працювати в онлайн-режимі. Російський безпілотник зафіксував наявність особового складу - і майже одразу удар. Відео змонтоване, але воно свідчить про проблему, яку мусимо розуміти і вчитися їй запобігати.
Визначити пріоритети
Щодо «Орлану», який був чи то не помічений, чи то не збитий, офіційних коментарів немає. Директор ТОВ «Корт», екскомандир взводу 206-го батальйону ТРО Вадим Кодачигов припускає, що могло не бути ефективних засобів ураження.
- Такі «Орлани» знищують швидкісні дрони, які надійно захоплюють ціль. Система протидії розвідувальним дронам – це окрема програма, на якій держава повинна зосередитися, в Україні достатньо хороших розробників і виробників, які можуть її закрити. Зараз має бути пріоритетом розвиток власних дронових технологій. І не тільки у тих компаніях, які збирають дрони, бо збирають переважно з китайських компонентів, а у тих, хто розробляє саме технології. Якщо держава визнає цей пріоритет, то через три, максимум п’ять місяців наші дрони-перехоплювачі будуть ефективно нищити «Орланів».
Експерт з виробництва зброї зауважує, що не варто витрачатися на китайські дрони, бо це ширвжиток, не пристосований до війни.
- Вітчизняні засоби відеозв’язку, керування дронами, системи захоплення цілей тощо вдвічі чи втричі дорожчі за китайські. Але вони напевне працюватимуть проти нашого ворога. А українські виробники, якщо почнуть заробляти на своїх технологіях, вкладатимуть кошти у їх подальший розвиток. Так працює увесь бізнес – на чому заробляємо, в те і вкладаємо. Тому потрібно кодифікувати системи, які виробляються в Україні, закупати їх державою і передавати як давальницьку сировину на ті комплекси, які поки виробляються із китайських компонентів. Щоб витісняти цей імпорт аж до повної заміни.
Також Вадим Кодачигов вважає за необхідне відкрити… експорт дронів. Він викладає ось таку формулу:
- Припустимо, потреба українського війська становить 5 мільйонів дронів. Можливості українських виробників вп’ятеро більші – 25 мільйонів. Закупівельна спроможність держави для армії – 1 мільйон. Якщо ми експортуємо 20 мільйонів дронів, то на отримані гроші зможемо закупити для ЗСУ, крім одного, ще 4 мільйони.
Плюс держава отримає податки і збори, нагадує Вадим Кодачигов.

