Підхід Трампа до зовнішньої політики є аморальним — WSJ

Зрозуміло, що концепція "міжнародного порядку, заснованого на правилах", є неприйнятною для Трампа. Трамп, схоже, вважає, що нинішні правила не сприяють довгостроковим інтересам Америки.

Його мета, полягає в тому, щоб максимізувати свою свободу дій у будь-який час. Це пояснює, чому він схильний розглядати альянси як тягар. Залучення союзників вимагає часу, терпіння і компромісів. Тож це обмежує волю Трампа, вважає Вільям Галстон, колумніст в The Wall Street Journal. 

Обов'язкові зобов'язання також обмежують його волю. Трамп, очевидно, вважає, що угоди повинні переглядатися, коли вони стають невигідними. Ви можете укласти угоду між США, Мексикою і Канадою з вашими південними й північними сусідами, а потім обкласти їх величезними тарифами. Так було тоді, так є й зараз, додає колумніст.

Галстон вважає, що підхід Трампа до зовнішньої політики полягає у переслідування власних інтересів.

"Сила і слабкість замінюють в лексиконі Трампа поняття "правильно" і "неправильно". Найважливіше — це важелі впливу. Якщо він у вас є, використовуйте його на повну. Якщо не маєте — задовольняйтеся тим, що можете отримати. Переваги вашої посади не мають значення. Підкреслюючи цю тезу, Трамп призупинив допомогу Україні, щоб послабити її й змусити Зеленського до мирних переговорів з Росією", — пише колумніст.

Говорячи про силу: Трамп, очевидно, вважає, що існує три великі держави — Китай, Росія та США — і що налагодження прийнятних відносин між ними важливіше за втрати менших країн. Його ідея полягає в поверненні до концепції "сфер впливу": Україна та сусідні держави для Росії, а Панама, Канада та Гренландія — для США.

Раніше оглядач Bloomberg Андреас Клут писав, що Трамп зіграв на руку Путіну, принижуючи українського президента під час зустрічі в Білому домі та зраджуючи Україну. Оглядач додає, що у Путіна з'являється більше козирів, бо Трамп по суті перейшов на його бік.