«Поганий знак»: віряни панікують через обвал хреста на одному з храмів Києво-Печерської лаври

Після того, як в суботу, 8 березня, на одному з храмів Києво-Печерської Лаври завалився хрест і працівникам ДСНС довелося терміново його демонтувати, віряни та атеїсти жваво обговорюють цю тему. Як інформує «Главком», у соцмережах називають подію моторошним знаком, який стався трохи більш, ніж за 40 днів до Великодня.

Дехто з українців згадав події січня 2022 року, коли за 40 днів до повномасштабного вторгнення впав хрест з одного з куполів Софійського собору Києва. За інформацією працівників заповідника, тоді хрест впав через сильні пориви вітру.

«Після Софії важко таке ігнорувати», – прокоментувала сьогоднішню подію одна з дописувачок.

Ще одна жінка написала так: «Господи, що ще гірше, ніж війна має бути?», а інша залишила такий коментар: «Я хоч і атеїстка, але це все одно якось моторошно».

Про хрест, який завалився на території Києво-Печерської Лаври, подробиці в коментарі для tsn.ua розповів генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» Максим Остапенко.

«Ідеться про Хрестовоздвиженську церкву кінця XVІІ століття. Мазепинська церква. Вона давно потребує реставрації. Дуже багато елементів на цій церкві були аварійними, в тому числі – цей хрест», – каже керівник заповідника.

Максим Остапенко розповів: «Хрест нахилявся, його оглядали. Сьогодні через те, що нахиляння стало критичним, щоб уникнути пошкодження конструкцій самої церкви, щоб уникнути загрози людям, ми викликали ДСНС. Під наглядом головного архітектора цей хрест був акуратно демонтований для подальшої реставрації».

За його словами, йдеться про комплексну реставрацію всієї церкви.

«Ще позаминулого року ЮНЕСКО дало нам пропозицію про те, що реставрація цієї церкви може бути під егідою саме ЮНЕСКО. Ми зараз ведемо перемовини з офісом ЮНЕСКО про реставрацію церкви, про першочергові роботи, які необхідно виконати. В тому числі планується поставити сейсмічні датчики, тому що одна з можливих причин того, що частина конструкцій нахиляється – обстріли, вибухи. На інших об’єктах ми фіксуємо дуже сильні сейсмічні навантаження на споруди. Споруди столітні, зовні вони здаються міцними, але вібрація впливає дуже негативно. Тобто одна з ймовірних причин нахилення – російські обстріли. Декілька місяців тому своїми силами ми цей хрест закріплювали. Вчора були вибухи, тому вони можуть бути однією з можливих причин», – каже Максим Остапенко.

Підсумовуючи, очільник заповідника зазначив: «Про те, що хрест нахилився – про це було відомо декілька років тому. Ця церква – одна з найвідоміших та найшановніших в Києво-Печерській Лаврі. Вона потребує достатньо термінової реставрації. Це питання стояло давно, реставрація планувалась після 2022 року. Зараз через війну на реставрацію коштів практично немає, ми шукаємо ці кошти в ЮНЕСКО. Вона зацікавилась реставрацією цієї церкви».

У мережі користувачі подейкують, що начебто на початку ХХ століття, 1917 року, а потім напередодні Другої світової війни та 1943 року в Києві були випадки падіння хрестів із храмів.

Своєю чергою, києвознавець Михайло Кальницький в коментарі для tsn.ua відповів, що підтверджень стосовно падінь хрестів ні 1917 року, ні перед Другою світовою війною, немає.

При цьому він додав: «У 1980-ті було таке, що майже звалився купол з церкви Миколи Притиска. Наскільки я пам’ятаю, була якась проблема з підземними комунікаціями, змістився ґрунт. В результаті конструкція під куполом зруйнувалася. Довелося знімати купол разом з хрестом та перебудовувати».

Раніше Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» остаточно повернули у державну власність. 

Також Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»розпочинає підготовчі роботи для реставрації великого іконостаса Успенського собору за фінансової підтримки Благодійного Фонду «Українська Лавра». Зазначається, що за 25 років сакральна реліквія зазнала значних пошкоджень. Серед них – відшарування шпаклівок разом із сусальним золотом, руйнування фарбового шару, а також потенційні деформації дерев’яної основи. Для визначення точного обсягу робіт фахівці заповідника планують використати будівельне риштування, що дозволить оглянути стан верхніх частин іконостаса.