Чим загрожує людству танення льодовикового щита Гренландії, і що про це варто знати

Зростання глобальної температури на планеті вже вийшло на рівень безпрецедентної загрози для людства та всієї екосистеми загалом. Протягом найближчих 50-100 років велика частина прибережних територій може опинитись під водою, або ж зазнати руйнівних підтоплень через підвищення рівня океану, а клімат зміниться до невпізнанності. Велику роль у цьому відіграє танення льодовикового щита Гренландії, який є другим за величиною, поступаючись лише льодовикам Антарктиди.

За оцінками науковців з Лабораторії реактивного руху NASA, у період з 1985 по 2023 рік площа льодовиків у Гренландії скоротилась на 5 тис. 91 квадратний кілометр, що втричі перевищує площу Лондона.

Тривалий час науковці вважали льодовики у Гренландії відносно стабільними, однак з’ясувалось, що з 2000 року площа льодовикового щита почала скорочуватись приблизно на 218 квадратних кілометрів щорічно.

Серед іншого:

• льодовик Захарі-Ісстрема вже скоротився на 980 квадратних кілометрів, втративши 160 гігатонн льоду;
•  льодовик Якобсхавн Ісбре — 188 квадратних кілометрів — 88 гігатонн льоду;
•  льодовик Каджуттап Сермія — розширився на 1,4 квадратних кілометри.

Вчені припускають, що у разі повного танення льодовиків у Гренландії, рівень моря підвищиться на катастрофічні 7 метрів. Якщо ж розтануть абсолютно всі льодовики на планеті, підвищення рівня моря складе неймовірні 60-65 метрів.

Виглядатиме це приблизно так:

Але ці загрози слід розглядати у довгостроковій перспективі. Танення льодовикових щитів відбуватиметься ще не одне століття. І навіть якщо людство зведе до нуля викиди парникових газів в атмосферу, танення льодовиків не припиниться.

Обсяг CO2 та інших газів в атмосфері настільки великий, що для зупинки скорочення площі льодовикових щитів необхідно вилучати ці шкідливі сполуки з атмосфери. На жаль, мусимо констатувати, що наразі в людства не має відповідних випробуваних технологій, та й казати про якесь суттєве скорочення парникових викидів теж не доводиться

Варто зазначити, що на підвищення рівня моря впливає не лише танення льодовиків, а й термічне розширення обсягу води, пов’язане із зростанням температури та поглинанням океанами великої кількості тепла з атмосфери.

З 1970 по 2015 рік підвищення рівня моря становило близько 2 мм на рік, однак за останні 10 років воно  прискорилось удвічі і вже становить понад 4 мм та продовжує прискорюватись.

Науковці зазначають, що вже до середини цього століття швидкість підвищення рівня моря може досягти 10 мм на рік.

Яку загрозу становитиме танення льодовикового щита Гренландії протягом найближчих 50 років?

За оцінками вчених, танення льодовиків у Гренландії не стільки сприятиме підвищенню рівня моря, скільки загрожує повністю зруйнувати систему течій в Атлантичному океані, які відіграють ключову роль у формуванні клімату на планеті.

Система течій в Атлантичному океані, що отримала назву Атлантична меридіональна циркуляція (АМЦ), збирає теплі поверхневі води у Південній півкулі та тропіках, переносячи та розподіляючи їх у холодних водах Атлантики. В той самий час холодні та більш солоні води з Північної Атлантики рухаються на південь. Ця циркуляція запобігає надмірному перегріванню Південної півкулі та не дає утворюватись аномально холодним зонам на півночі Атлантики. Окрім цього АМЦ сприяє збалансованому розподілу поживних речовин для підтримки існування морських екосистем.

У нещодавньому дослідженні нідерландських науковців з Інституту морських та атмосферних досліджень в Утрехті, вірогідність повного колапсу АМЦ у період між 2037- 2064 роками становить десь 60-75%.

Річ у тім, що танення льодовиків у Гренландії призводить до потрапляння великих обсягів прісної води в Атлантичний океан, це зменшує концентрацію солоної води та щільність таких потужних течій як Гольфстрім, які сповільнюються та перебувають під загрозою повної зупинки.

Така тенденція може призвести до того, що у Південній півкулі встановиться аномальна погода. Посушливий сезон, що характеризуватиметься масштабними пожежами, прийде на заміну сезону дощів. І навпаки, потужні зливи, що йтимуть протягом багатьох місяців, відбуватимуться у період нинішнього сухого сезону. Це насамперед загрожуватиме тропічним лісам Амазонії, які слугують легенями нашої планети.

Проте на півночі Атлантики формуватимуться аномально холодні зони, вони визначатимуть відповідний клімат для Європи та Північної Америки, істотно знижуючи середню температуру.

Тривожним дзвіночком останнього часу стала подія від 14 серпня 2021 року, коли на одній з найвищих точок у Гренландії, в районі наукової станції Саміт Кемп, на висоті близько 3 тис. метрів над рівнем моря, в третій раз менш ніж за 10 років було зафіксовано плюсову температуру, а замість снігу вперше в історії  випав дощ.

За інформацією Національного центру даних зі снігу та льоду Університету Колорадо, на крижаний щит Гренландії у суботу, 14 серпня 2021 року, випало близько 7 млрд тонн води. За неділю, 15 серпня, льодовик втратив у сім разів більше льоду, ніж середньодобове значення для цієї пори року.

За останніми даними дослідників з Метеорологічної служби Великої Британії, повному колапсу Атлантичної меридіональної циркуляції має запобігти верхній циркуляційний осередок у Південному океані, який формується потужними вітрами.

Самі ці вітри не дозволять АМЦ повністю зупинитись, однак переважна більшість прогнозних наукових моделей все ж передбачає, що сповільнення циркуляції та атлантичних течій становитиме до 80% за будь-якого сценарію.

На тлі цих безрадісних прогнозів особливо непокоїть політика таких провідних світових держав, як США, Росія та Китай, які не тільки не сприяють вирішенню нагальних екологічних та кліматичних проблем людства, а й націлені на встановлення контролю над територіями Гренландії та Арктики із метою видобутку енергоресурсів та корисних копалин.

Не варто забувати, що, наприклад, США у період Холодної війни мали військові бази на території Гренландії, які розміщувались під льодовиковим щитом. Там досі залишаються похованими радіоактивні відходи, які неодмінно потраплять в океан по мірі подальшого танення льодовиків.

Тим часом Росія створює надзвичайну екологічну загрозу в регіоні Арктики, розширюючи видобуток газу та нафти та прискорюючи танення наявного льодового покрову.

Відсутність консолідованих зусиль з метою зупинки кліматичного колапсу на планеті загрожує сотням мільйонів людей, які протягом найближчого століття змушені будуть покинути ті території, на яких наразі проживають.

Переважно мова йде про мешканців прибережних територій, однак подальші зміни клімату призведуть до утворення екстремальних умов проживання як на більшості території Європи, та в регіоні Азії та на інших континентах.

Людство має прокинутись, аби зберегти ті кліматичні моделі, до існування у яких ми звикли, а бо вже зараз починати пристосовуватись до життя у дуже жорстких, екстремальних умовах.