На сайті «Жінки в медіа» запрацювала інтерактивна карта онлайн-атак на журналісток

ГО «Жінки в медіа» запустила документування випадків онлайн-насильства, спрямованого проти українських журналісток через їхню професійну діяльність. Про це йдеться у повідомленні на сайті «Жінки в медіа».

У повідомленні йдеться, що відтепер завдяки інтерактивній карті можна відстежувати та аналізувати атаки на журналісток, що допоможе розкрити масштаби проблеми та сприяти її подоланню.

До карти вносяться випадки онлайн-агресії, які мають сексистський або мізогінний характер, містять сексуалізовані образи, мову ворожнечі, кібербулінг, гендерну дезінформацію, а також:

• доксинг – публікацію персональної інформації, що підвищує ризики для фізичної безпеки;
• дифамацію – поширення неправдивих відомостей для дискредитації чи завдання шкоди репутації;
• погрози – заклики до насильства, зокрема погрози смертю або фізичною розправою.

Зазначається, що онлайн-насильство щодо журналісток найчастіше спалахує після публікації журналістських розслідувань на суспільно значущі теми: війну, корупцію, права людини.

Особливо вразливими є матеріали про гендерну рівність, фемінізм та права ЛГБТІК.

Такі атаки можуть мати різні форми — залякування, дискредитацію, психологічний тиск — і несуть реальні загрози як у цифровому, так і в офлайн-просторі.

«Ця форма насильства впливає на психічний стан постраждалих, обмежує їхню можливість працювати та, як свідчать самі журналістки, змушує вдаватися до самоцензури через страх за власне життя або безпеку своїх рідних», — зазначає голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко.

Серед найбільш поширених форм онлайн-насильства проти українських медійниць нині домінують:

• мізогінна та сексистська риторика (наприклад, «журнашлюха»);
• дифамація, спрямована на підрив професійної репутації (наприклад, створення хибного образу «проросійської журналістки»).

Журналістки, які зазнали онлайн-атак через свою професійну діяльність або стали свідками таких інцидентів, можуть повідомити на сайті «Жінки в медіа», заповнивши коротку анкету.

Анкета розроблена на основі міжнародних підходів, зокрема:

• рекомендацій ЮНЕСКО з дослідження «The Chilling: Рекомендації щодо заходів реагування на онлайн-насильство проти журналісток»;
• «Настанов із моніторингу онлайн-насильства щодо журналісток» від ОБСЄ.

За ініціативи ГО «Жінки в медіа» ці документи були перекладені українською та розміщені на офіційних сайтах відповідних організацій. Всі зафіксовані інциденти верифікуються та вносяться до «Бази інцидентів».

Окрім того, ГО «Жінки в медіа» надає журналісткам: інформаційну та адвокаційну підтримку, безкоштовні консультації від експертів з кібербезпеки, психологічної допомоги та юридичного захисту.

Як приклад наводять ситуацію, яка відбувлась  наприкінці листопада та на початку грудня журналістка Настя Горпінченко та редакція «Слідства.Інфо» зазнали хвилі негативу після виходу їхнього відео про недоброчесних адвокатів. У матеріалі йшлося про юристів, які радять військовозобов’язаним ухилятися від мобілізації, свідомо порушуючи закон.

«Мені складно оцінити, який відсоток серед агресивних коментаторів становлять боти, а який — реальні люди. Вони не лише ображали звичними ярликами на кшталт "шурнашлюха" та "соросята", але й погрожували — від абстрактного "щось погане" при зустрічі до конкретного заклику кинути в мене камінням. У цей непростий період я отримала багато підтримки від колег та ГО “Жінки в медіа”, які надали медіаюридичний супровід. Це допомогло мені зрозуміти, як реагувати на такі атаки з юридичного боку: коли варто ігнорувати, а коли необхідно звертатися до поліції чи до суду», — розповіла Настя Горпінченко.

Фото: ГО «Жінки в медіа»