Перемирʼя на 30 днів: хто і як контролюватиме тишу на фронті та чи призведе це до завершення війни

За підсумками зустрічі в Саудівській Аравії української та американської делегацій Сполучені штати Америки скасовують паузу в обміні розвідданими та відновлюють безпекову допомогу Україні. В свою чергу Київ погодився на 30-денне припинення вогню.

Обидві делегації погодилися визначити склад своїх переговорних груп і негайно розпочати переговори для досягнення стійкого миру, який забезпечуватиме довгострокову безпеку України.

Сполучені Штати зобов’язалися обговорити ці конкретні пропозиції з представниками Росії. Українська делегація вкотре наголосила, що європейські партнери мають бути залучені до мирного процесу.

Припинення вогню в України: як це має відбутися

Ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман, вказує на найголовніше питання в контексті ймовірного тимчасового припинення вогню в Україні — хто і як буде контролювати цю угоду?

"Фронт тягнеться на 1300 км. Хто й як буде стежити за дотриманням домовленості? Це майже неможливо. Повітряні атаки ще можна контролювати – відстежувати запуски ракет і дронів. Але Росія завжди може сказати: "Це не ми", – як уже не раз було. І головне питання: що робити, якщо "перемир'я" порушать? Як реагуватимуть США, НАТО, ЄС, Китай чи Індія? Жодної конкретної відповіді немає", — каже Фокусу Гетьман.

Досвід минулих років не додає оптимізму. Українці пам’ятають о численних "перемир’я" під час АТО – різдвяне, шкільне, новорічне – жодне не дотримувалося, нагадує ветеран. І навіть коли нібито контролювали ОБСЄ приїжджаючи, це все одно не заважало обстрілам починатися в той самий день.

"Залишається чекати деталей. Ймовірно, переговори відкриті лише на 10-20%, решта проходить за закритими дверима. Дипломати не розголошують усіх деталей. Тому нам доведеться аналізувати їхні слова, інтонації та поведінку, щоб зрозуміти більше. Очікування – найнеприємніше. Але за кілька днів ситуація, ймовірно, проясниться", — говорить Гетьман.

Політолог Олег Постернак в розмові з Фокусом зазначає, що контроль за режимом припинення вогню можуть здійснювати міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ, спеціальні моніторингові місії або окремі спостерігачі, які фіксують дотримання домовленостей.

Однак, якщо Росія вчиняє провокацію, наприклад, поблизу Покровська, Україна змушена відповідати, адже це питання захисту та оборони. У такому випадку сам режим припинення вогню втрачає сенс, і бойові дії продовжуються.

"Це буде серйозним ударом по Трампу, адже він не зможе показати успіх у досягненні миру, що важливо для його іміджу. Він обіцяв американцям і світу, що здатен укладати ефективні угоди, але така домовленість виявиться недієздатною. Тому Трамп ризикує. Ймовірно, США намагатимуться спочатку впровадити тимчасове припинення вогню на 30 днів, а потім — довготривале перемир'я і лише після цього укласти мирний договір", — каже Фокусу Постернак.

Але навіть якщо Росія погодиться на припинення вогню, вона може в будь-який момент його порушити, якщо їй щось не сподобається. Виникає питання: хто контролюватиме дотримання режиму? Чи будуть це робити США? Незрозуміло. На думку політолога, Трамп, швидше за все, спиратиметься на свої особисті відносини з Путіним, адже він віддає перевагу персональній дипломатії, а не міжнародним інституціям.

"Однак, якщо Росія порушить угоду, це стане ударом по самому Трампу, і йому доведеться реагувати. Американська адміністрація має визначити чіткі механізми впливу. Наприклад, нещодавно до Конгресу було внесено законопроєкт про санкції проти країн, які купують російську нафту й уран. Це вже серйозний крок", — продовжує політолог.

На думку Постернака, ймовірність того, що тимчасове припинення вогню спрацює, приблизно 70%.

30-денне перемирʼя: головні проблеми домовленості

Ідеальним припиненням вогню можна вважати лише повне припинення бойових дій, зазначає у розмові з Фокусом політолог Володимир Фесенко. Однак історія показує, що війни або закінчуються капітуляцією однієї зі сторін (як у Першій і Другій світових війнах), або шляхом мирних переговорів, як це було в Кореї.

У більшості випадків, навіть після офіційного припинення бойових дій, трапляються локальні порушення. Важливо, щоб загальна ситуація залишалася контрольованою й не відбувалося масштабних військових зіткнень.

Одним із ключових факторів стабільного перемир’я є наявність миротворців, які контролюють лінію зіткнення. Але процес їхнього розгортання може зайняти щонайменше кілька місяців.

"Миротворців з боку США не буде. Трамп зацікавлений у тому, щоб це були європейські сили, але Росія категорично проти. Це створює додаткові проблеми для реалізації перемир’я. Наразі рішення про припинення бойових дій залежить від Кремля. Росія може погодитися на переговори, але висувати додаткові вимоги, наприклад, щодо виведення українських військ з Курської області", — каже Фокусу Фесенко.

Політолог нагадує, для Трампа важливо якнайшвидше досягти припинення війни в Україні, тоді як для Путіна це не є першочерговою метою. Однак сам факт переговорів із Трампом може бути вигідним для Кремля. На думку експерта, якщо Путін побачить у цьому можливість подальших домовленостей із США, то він може погодитися на перемир’я.

За словами політолога, в процесі домовленості про припинення вогню ключова проблема, найбільш складна – це узгодження лінії зіткнення. Адже стабільної лінії зіткнення немає, а росіяни мають ініціативу на окремих ділянках. Саме визначення цієї лінії може значно затягнути переговори.

Після підписання угоди головне питання буде — чи вдасться її дотримуватися. Є великий ризик, що ситуація повторить сценарій Мінських домовленостей, коли через численні порушення режим припинення вогню втрачав сенс.

"Трамп хоче, щоб домовленість була досягнута до Великодня, тобто приблизно через 100 днів після його інавгурації. Для Путіна також може бути вигідно представити припинення вогню як свою "перемогу" до 9 травня. Однак навіть якщо перемир’я буде укладене, ключове питання — чи протримається воно довше за 30 днів. І тут є великі сумніви", — вважає Фесенко.

Нагадаємо, речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий назвав зустріч в Джидді (Саудівська Аравія) української та американської делегацій щодо узгодження запропонованого Вашингтоном перемир'я найцікавішими з тих, в яких доводилось брати участь.

Також російські джерела поставили під сумнів те, що президент РФ Володимир Путін погодиться на припинення вогню З їхніх слів, будь-яка угода має враховувати прогрес окупантів на полі бою та занепокоєння Кремля. Неназваний співрозмовник наголосив, що країні-агресорці потрібні певні гарантії.