Жодних поступок та повний демонтаж української держави – європейська розвідка отримала вимоги РФ на переговорах
Жодних поступок та повний демонтаж української держави – європейська розвідка отримала вимоги РФ на переговорах

Жодних поступок та повний демонтаж української держави – європейська розвідка отримала вимоги РФ на переговорах

Жодних поступок та повний демонтаж української держави – європейська розвідка отримала вимоги РФ на переговорах

У Кремлі вважають, що бойові дії триватимуть щонайменше до 2026 року.

Документ, підготовлений для Кремля московським аналітичним центром, близьким до Федеральної служби безпеки Росії (ФСБ), викладає максималістські вимоги Росії та окреслює її жорстку переговорну позицію, пише The Washington Post із посиланням на європейську розвідувальну службу.

У ньому, зокрема, йдеться про роботу з послаблення переговорної позиції США щодо України, провокування напруженості у відносинах між адміністрацією Трампа та іншими країнами, а також одночасне просування зусиль Москви з демонтажу української держави.

Крім того, попередні плани президента Дональда Трампа щодо укладення мирної угоди протягом 100 днів в ньому відкидаються як «нездійсненні», натомість йдеться, що «мирне врегулювання кризи в Україні не може відбутися раніше 2026 року».

За даними видання, документ також відкидає будь-який план введення миротворців в Україну, як це пропонували деякі європейські країни, і наполягає на визнанні суверенітету Росії над окупованими нею українськими територіями.

Росія прагне подальшого поділу, для чого планує створити буферну зону на північному сході України на кордоні з  Брянською і Бєлгородською областями, а також демілітаризовану зону на півдні України поблизу Криму, який Росія незаконно анексувала в 2014 році. Остання вплине на Одеську область.

Крім того, в документі йдеться про необхідність «повного демонтажу» чинного українського уряду.

Така позиція Москви підкреслює складнощі, з якими стикнеться Трамп, воліючи досягти домовленості з Росією щодо мирної угоди.

У вівторок Київ схвалив пропозицію Вашингтона про 30-денне припинення вогню. 

Хоча Росія не дала жодних сигналів про те, що вона зголоситься на це, аналітики попереджають, що Москва має безліч способів затягнути час, натомість шлях до будь-якої довгострокової мирної угоди все ще залишається небезпечним.

«Росія не зацікавлена у якнайшвидшому вирішенні української кризи. Вони постійно говорять про першопричини, які, як ви знаєте, полягають у внутрішній політиці  України, і, що ще важливіше, в архітектурі європейської безпеки, зокрема ролі НАТО у ній. І просте припинення вогню, яке не враховує цього, її не цікавить. Але Трамп, схоже, цього не розуміє», – вважає Томас Грем, старший директор з питань Росії в Раді національної безпеки при Джорджі Буші-молодшому, а нині – науковий співробітник Ради з міжнародних відносин. 

Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що Кремль «не в курсі про такі рекомендації» і назвав їх «вкрай суперечливими», додавши, що вони «розглядають більш виважені варіанти».

Документ був підготовлений аналітичним центром, який тісно співпрацює з П'ятою службою ФСБ – підрозділом, що курирує операції в Україні – за тиждень до переговорів між Росією і США в Ер-Ріяді 18 лютого. Близький до високопоставлених російських дипломатів російський вчений сказав, що основне спрямування рекомендацій відображає широкий консенсус у Москві, але додав, що зрозуміти, якою мірою керівництво Кремля реагує на ті чи інші документи, що для нього готуються, неможливо.

«Яструби» з числа російської еліти тиснуть на Кремль, наполягаючи на продовженні війни та використанні поточної ситуації для подальшого просування на полі бою. Інші групи, за словами співрозмовника, наполягають на якнайшвидшому розв'язанні конфлікту і «щонайменше на припиненні вогню».

У пов’язаному з ФСБ документі, з яким ознайомилося видання, викладені способи, за допомогою яких Росія може посилити свою переговорну позицію, загострюючи напруженість між Сполученими Штатами і Китаєм та Європейським Союзом, а також пропонуючи США доступ до російських корисних копалин, у тому числі на окупованих нею територіях України, зокрема на Донбасі, де є поклади рідкісноземельних металів.

Майже те саме заявив 24 лютого і президент Росії Владімір Путін. Він припустив, що Москва може запросити американські компанії до спільної розробки російських родовищ корисних копалин,у тому числі на окупованих територіях в Україні. Це виглядало як спроба підірвати угоду про розробку мінеральних ресурсів, яку планується укласти між Україною та США.

У документі йдеться про те, що зусилля Росії в першу чергу мають бути спрямовані на нормалізацію відносин між Вашингтоном і Москвою шляхом відновлення повного дипломатичного складу посольств обох країн іпризначення Олександра Дарчієва послом Росії в США. Публічно ці пропозиції з'явилися після переговорів між російськими і американськими офіційними особами в Стамбулі 27 лютого.

Росія також обіцяє погодитися не розміщувати свої балістичні ракети середньої дальності «Орєшнік» у Білорусі, на кордоні з Європейським Союзом, а в обмін на це Сполучені Штати мають погодитися не розгортати на континенті нові ракетні системи.

Серед інших домовленостей – припинення постачання Росією зброї країнам, які вважаються «недружніми» до США. У  обмін на це Сполучені Штати мають припинити озброювати Україну. Водночас, у документі наголошується, що припинення поставок російської зброї союзникам Москви «важко реалізувати».

Росія відкинула початкові пропозиції щодо мирної угоди спеціального посланника Трампа по Україні, генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога. Одним із запропонованих її елементів була потенційна відмова України від захоплених Росією територій і  згода Києва не намагатися повернути їх у майбутньому ані військовими ні дипломатичними методами.

У документі зазначається, що навіть такий варіант врегулювання не є достатнім, і що без офіційного визнання російського суверенітету над захопленими територіями «досить імовірним» є поновлення «збройного конфлікту» в середньостроковій перспективі, зокрема після зміни адміністрації у США.

Москва також відкидає будь-які потенційні політичні поступки з боку Києва –  такі як відмова України від членства в НАТО і проведення виборів, до участі в яких будуть допущені проросійські партії. Автори документу назвали їх «недостатньо далекосяжними».

«Чинний київський режим неможливо змінити зсередини країни. Необхідний його повний демонтаж», — йдеться у доповіді.

Присутність будь-якого миротворчого контингенту в Україні також відкидається як «абсолютно непотрібна», оскільки будь-які сили перебуватимуть під «серйозним впливом Заходу». Так само  «абсолютно неприйнятними» в документі назвали плани США продовжувати озброювати Україну після укладання мирної угоди, як і  збереження чисельності української армії на нинішньому рівні в 1 мільйон осіб.

Спроби залучити Росію до мирної угоди шляхом часткового зняття санкцій у документі відкидаються. Вплив застосованих до агресора обмежень автори назвали «явно перебільшеним», відтак ставлять під сумнів вагомість аргументу у вигляді їх скасування.

Насправді на переговорах із США Росія зосередилась насамперед не на питанні України, а на відновленні дипломатичних відносин, оскільки дипустанови для Москви завжди були місцем базування її розвідувальних служб, пише оглядач відділу міжнародної політики Володимир Кравченко у матеріалі «Дев’ять кроків Путіна назустріч Трампу та «Ялті 2.0».

Кравченко вказує, що відновлення нормальної роботи посольств та консульств, а також збільшення чисельності персоналу потрібні Росії аж ніяк не для кращого консульського обслуговування російських громадян за кордоном, а для полегшення розвідувальної діяльності агентів Головного розвідувального управління та Служби зовнішньої розвідки. Представники останніх часто працюють під дипломатичним прикриттям.

Джерело матеріала
loader
loader