Дефіцитний літій для акумуляторів навчилися добувати прямо з озер
Дефіцитний літій для акумуляторів навчилися добувати прямо з озер

Дефіцитний літій для акумуляторів навчилися добувати прямо з озер

З відкритих джерел

Літій став вкрай необхідним і доволі дефіцитним металом на тлі стрімкого розвитку масового виробництва електронних пристроїв та акумуляторів.

Традиційно літій видобувається із гірських руд. Це дорогий, складний і тривалий процес, який також завдає шкоди навколишньому середовищу.

Однак, ймовірно, що більша частина видобутку літію спирається на випаровування розсолу з величезних водойм під Сонцем протягом року, та навіть довше. У процесі випаровування залишається багатий на літій розчин. 

Для отримання літію з цього розчину необхідне застосування відповідних хімічних речовин, які є потенційно токсичними. Наразі дослідники з Імперського коледжу Лондона представили нову технологію видобутку літію з солених озер та геотермальних джерел.

Науковці створили мембрану з полімерів з крихітними, точно спроектованими порами у формі пісочного годинника, які здатні вибірково вловлювати іони літію зі складних соляних розчинів. Ці соляні розчини багаті на літій та містять іони натрію, калію, магнію і інших елементів. Традиційні методи вилучення літію не дозволяли ефективно відділяти іони цього металу. 

Під час традиційного вилучення літію розсол заливають у величезні пруди, де процес випаровування може займати місяці і навіть роки. Цей процес вимагає використання великої кількості води, а також токсичних хімікатів та призводить до викидів парникових газів в атмосферу. 

Спецпроєкти

Нова технологія обіцяє суттєве зменшення вартості цього процесу, а також скорочення шкідливих викидів. Полімерна мембрана містить крихітні нанопори, що виступають у ролі молекулярного сита. Вони вкриті групами гідрофільних елементів, які допомагають спрямовувати іони літію крізь мембрану та блокують іони більшого розміру.

Дефіцитний літій для акумуляторів навчилися добувати прямо з озер
Nature

Під час експериментів мембрана пропускала 200 іонів літію на кожний іон магнію. Таким чином продуктивність технології перевершує більшість аналогічних мембранних матеріалів, які здебільшого не досягають ефективності навіть 10:1. 

При задіянні пристрою для електродіалізу мембрана використовує електричний струм для витягування іонів літію через свої пори, залишаючи магній та інші домішки. У ході випробувань з використанням імітованих соляних озер система виготовляла високочистий карбонат літію, придатний для використання в акумуляторах. 

При цьому полімерні матеріали, які використовуються для створення мембран, легко розчиняються у звичайних розчинниках і можуть бути виготовлені з використанням вже існуючих промислових технологій.

«Ми в процесі створення компанії, що займається кліматичними технологіями, і прагнемо налагодити партнерські відносини з компаніями з видобутку літію у великих масштабах з використанням соляних розчинів», — зазначив провідний автор дослідження, доктор Цілей Сун. 

Світовий попит на літій продовжує зростати на тлі переходу на використання електромобілів та альтернативних джерел енергії. Вилучення літію з розсолу з використанням мембран може стати більш стійкою та економічно ефективною альтернативою традиційним методам, особливо якщо процес здійснюватиметься з використанням відновлюваних джерел енергії.

Дослідники вже збільшили розміри власних мембран і випробували їх на значно більших електродіалізних конденсаторах. В одному з експериментів їм вдалося сконцентрувати літій зі змішаного сольового розчину до більш ніж 3 молей на літр, цей рівень задовільняє вимогам для виробництва високочистого карбонату літію, ключового інгредієнта в батареях.

Спецпроєкти

Цю технологію можна використовувати для очищення води, вилучення цінних металів зі стічних вод гірничодобувної промисловості або навіть міді та інших важливих матеріалів.

«Ця технологія має величезний потенціал у різних комерційно важливих сферах: від зберігання енергії до очищення води та відновлення критично важливих матеріалів в економіці замкнутого циклу», — наголошує директор з підприємництва на кафедрі хімічної інженерії Імперського коледжу Лондона, професор Сандро Макк’єтто. 

Результати дослідження опубліковані у журналі Nature

Джерело: ZME Science

Джерело матеріала
loader
loader