Втратив обидві ноги та руку, та лікарям вдалося повернути військового до життя: зворушлива історія бійця

Військовий мріє зустріти своє кохання.

Втратив обидві ноги та руку, та лікарям вдалося повернути військовогодо життя. Чотири літри перелитої крові одразу, а потім пʼять операцій нарешті дали результат – Вʼячеславу кращає. У реанімації його підтримує побратим, який теж втратив ноги на передовій і тепер користується протезами. 

Як вони разом тепер на новому полі бою, бачила кореспондентка ТСН Ольга Павловська.

Витирає раптові сльози Вʼячеслава у реанімації. Пліч-о-пліч з першого дня повномасштабного вторгнення – вони в одному батальйоні боронили Україну в найгарячіших точках. Нині Алмас, сам вже після протезування, допомагає Вʼячеславу налаштуватися на особисту перемогу.

“Оцей відчай шок, оцей шок потихеньку, потихеньку, розмовами, діалогом. І прибираєм, прибираєм. І показувати, як кажуть, на своєму прикладі. Я кажу: в мене теж це було, там болить, там болить, тут боліти буде”, – каже

Ізюм, Соледар та Бахмут – Вʼячеслав три роки на передовій. Металург з Дніпра, каже, пішов до війська не вагаючись. Він був біля Кліщіївки на Донеччині, коли просто у нього влучив ворожий дрон.

“Важче ще мені не було ніде. Було в Бахмуті важко, а там – це пекло. інтенсивні бої постійно. І обстріли дуже сильні”, – каже поранений.

Наклали турнікети та вивезли з позицій. Вʼячеслава зі страшними пораненнями рятували побратими і військові медики, а потім доправили до Дніпра. Лікарі кажуть: був майже без ознак життя.

“Кінцівки розтрощені. Врятувало тільки те, що був бронежилет, був шлем. ніяких ознак життя не було. Реаніматологи переливали кров. Майже чотири літри крові було влито, тому що скрізь все простирадло було залито кровʼю”, – каже лікар.

Пʼять операцій та зусилля реаніматологів допомогли. Одну руку вдалося врятувати. Потому, як рани загояться, зможе користуватися протезами. Що зустріне ще своє кохання – не відкидає мрії. 

“Просто хочеться затишку сімейного, маленького свого. Буде син – буде довольний. Буде дочка – ще більше довольний. За ті три роки, повірте, дуже багато що перевернулося в голові і в житті”, – каже поранений.

А поки триває відновлення у лікарні, збирається здобути вищу освіту, аби не думати про біль. Побратим каже, підготуватися до вступу допоможе.