/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F02fe2d1ddb14e31d38199848a6067a83.jpg)
"Мільйони FPV тримають фронти". Сергій Флеш про дронову війну та залежність від Китаю
- Чи можуть українські БпЛА потіснити китайські
- Як дрони вплинули на бої під Покровськом та на Курщині
- Як змінюються безпілотні технології
- Як працюють українські діпстрайки
На Покровському напрямку Сили оборони створили щільну дронову завісу, яка фактично зупинила наступ росіян, каже LIGA.net голова Центру радіотехнологій, фахівець із зв'язку для армії Сергій (Флеш) Бескрестнов.
Повторити цей успіх на інших напрямках поки що важко. Але такий важливий прецедент вдалось створити.
FPV-дрони для України – не єдиний приорітет для розвитку. Ключовий тренд ринку безпілотних систем загалом – симбіоз технологій, які дозволяють українським військовим працювати швидше та ефективніше.
Як безпілотні платформи змінюють розклади сил на різних напрямках, на що робить ставку українське військо та чи можуть українські вироби конкурувати із китайськими – Сергій (Флеш) Бескрестнов розказав в інтерв'ю LIGA.net.
Чи можуть українські БпЛА потіснити китайські
- Чи мають українські виробники потенціал вийти на світовий ринок дронів із українською продукцією, яка не залежить від китайських складових?
- Тут треба розділяти, про яку саме продукцію ідеться. Бо дрон і БпЛА— це узагальнюючі слова, які об'єднують зовсім різні історії.
Найактуальніше питання зараз — FPV-дрони. Це те, чим воюють наші РУБАКи на фронтах, чим наноситься більша частина вогневого ураження, що випускається в великій кількості".
Тут найбільша проблема полягала саме в тому, що ми сильно залежали від Китаю. На початках епохи FPV там купляли 100% комплектуючих. Зараз їх теж закупають, але вже у менших кількостях, – просто тому, що Китай може запропонувати нижчу ціну.
На українські комплектуючі ціна вища. Але багато виробників свідомо готові купляти у українських виробників дорожче. Бо стратегічно розуміють, що залежність від Китаю – це дуже погано. Китай вже двічі впроваджував великі санкції з обмеження експорту комплектуючих в Україну. В один прекрасний момент він може бути взагалі жорстко обрізаний. Ми вже зрозуміли, що таке залежати від США. Цього уроку вистачило.
В Україні зараз виробляється більша частина комплектуючих для FPV-дронів. Крім тих, які технологічно неможливо виробляти. В першу чергу сюди відносяться відеокамери – щоб виробити матрицю відеокамер, потрібно достатньо дороге обладнання.
Але це не велика проблема, відеокамери виробляються у багатьох країнах світу, не тільки в Китаї. Тут нас дуже важко притиснути санкціями чи обмеженнями.
- В яких ще комплектуючих ми залежні від інших ринків?
- Акумуляторні батареї. Ми їх в Україні збираємо, але з елементів, які робляться на світових заводах. Ця складова теж не є критичною.
Все інше – пропелери, шасі, рами, польотні контролери, відеопередавачі, антени – виробляється в Україні. І виробництв вже є досить багато. Чим їх більше, тим більша між ними конкуренція, відповідно ціна на закупку теж потроху падає.
За два роки ціна на українські комплектуючі до FPV впала вдвічі і продовжує знижуватись по частині позицій, наближаючись до китайських цін.
- А якщо говорити про великі ударні дрони?
- З ними складніше. Для них потрібні свої системи навігації, власні захищені CRPА-антени. В Україні потроху налагоджують ці виробництва, хоча за параметрами вони поки поступаються світовим виробникам. Але вони працюють, хлопці на них літають.
Якщо говоримо про розвідувальні БПЛА, також ідеться про дефіцит відеокамер. Хороші камери, тепловізійні камери – це дуже специфічний продукт, який ми поки не будемо виробляти. Навіть Російська Федерація, яка має велику ВПК і отримала у спадок від Радянського союзу багато оптичних заводів, використовує на всіх своїх БПЛА імпортні камери, тепловізори та оптику.
- Але загалом, якщо підсумовувати, для виходу на світовий ринок українські виробники мають непогані стартові позиції?
- Більше ніж чудові. Однак варто зауважити, що ринок військової продукції абсолютно у всіх країнах світу складний і потрапити на нього не просто.
Як дрони вплинули на бої під Покровськом та на Курщині
- Ви кажете, що FPV-дрони зараз – це найактуальніше. Чому?
- Це один з пріоритетів для держави, бо ці мільйони FPV-дронів тримають фронти. Зараз вперше Покровський напрямок відповів на питання, чи можуть вони замінити артилерію: можуть. Ми створили на Покровському напрямку настільки велику щільність вогню і польоту наших дронів, що противник не може буквально висунути носа – йому моментально наноситься ураження. Ідеться навіть не про про техніку чи танки. Ідеться вже про людей. Коли піхотинець не має змоги перейти з точки А в точку Б, тому що якийсь FPV Мадяра знайде цього піхотинця і його вб'є.
Дронова завіса на Покровському напрямку настільки щільна, що фактично зупинила наступ росіян. Будь-яка машина, мотоцикл, будь-які нічні переміщення – все це відпрацьовується скидами, бомберами, FPV чи дронами на оптоволокні.
Чудес не буває. Ми досягли цього, тому що стягнули туди багато ефективних підрозділів з усіх фронтів. Ми не можемо, на жаль, таке ж повторити скрізь. Але це – прецедент, що дронова війна може стримати противника від бойових дій.
- Чи не те саме росіяни зробили із нашими силами у Курській області?
- Так. Знищивши нашу логістику, вони фактично позбавили українських військових можливості вести бойові дії на Курському напрямку. Наші хаммери, абрамси, бредлі та інша техніка не могли там працювати, бо перебували під постійним ударом дронів на оптоволокні. Так само, як ми стягнули еліту БпЛА на Покровський напрямок, вони стягнули всю свою еліту БпЛА на Курський напрямок.
Як змінюються безпілотні технології
- Якщо говорити про додаткові або про більш складні задачі для роботизованих систем – до чого тут рухаються тенденції?
- Зараз відбувається симбіоз технологій. Гарна ілюстрація – дрони Магура. Коли безпілотний катер йде на Крим, досягає потрібної точки і запускає зі свого борта FPV-дрони, які далі летять знищувати визначені цілі.
За цим – дуже великі перспективи. Наприклад, ми розробляємо так звану БпЛА-матку, який може пролетіти на територію противника і вже там викинути маленькі дрони, які уразять ціль. А дрон-матка при цьому повертається назад. Або наземний дрон може кудись проїхати і запустити зі своєї платформи повітряний дрон.
- Роботизовані системи вже використовують для збиття "шахедів"?
- Для вогневого ураження шахедів ми випробовуємо роботизовані турелі, як можуть швидко відпрацьовувати по цілях. Задача перша – зробити автоматизовану поворотну систему, яка працюватиме дуже швидко і точно, з незначною похибкою у десяті градусів. Друга – автоматизація стрільби, виявлення цілей і управління для ураження цілі. Йдеться про автоматичну турель, на яку ставиться комплекс з машинним зором, з елементами ШІ, який зможе захопити той самий "шахед" у тепловізор і керувати туреллю для знищення "шахедів". Є перші розробки систем, які стріляють по дронах FPV – їх легше збивати, якщо до процесу підключити машинний зір.
Це звучить як технології майбутнього, але насправді вони достатньо прості.
Поки що це – лише розробки. Якби вони вже були запущені у серії, у нас "шахеди" на низьких висотах вже б не літали.
- Тим часом росіяни продовжують погрожувати, що "шахедів" до нас летітиме дедалі більше. Що у них зі збільшенням виробничих потужностей?
- Вони вийшли на ті обсяги виробництва, які собі планували. Зараз вони їх ще нарощують. Підключають другий завод: в Алабузі "шахеди" випускаються за іранською технологією, а в Іжевську починають випускатися "шахеди" спеціальної серії К,КБ,КЦ, які прилітають на повністю російських комплектуючих.
Росіяни намагаються повністю відійти від іранських імпортних складових. Ми бачимо, що у цих "шахедах" уже все по максимуму виготовлено у Росії – карбюратори, системи навігації, польотний контролер, корпус.
- А по суті ці вироби чимось відрізняються?
- Ні. Є нюанси по характеристиках, але суть і призначення у них одне.
Але коли ми говоримо про статистику БпЛА, яку ми отримуємо від Повітряних сил України, то більша частина з них – це все ще не ударні "шахеди". Це так звані "гербери" і "пародії", призначені для того, щоб відволікати наше ППО та сіяти паніку серед населення. Люди чують це дирижчання, наше ППО вимушено реагувати, тому що не може відрізняти, чи бойова ціль, чи ні, і частіше стріляють.
Наразі кількість таких відволікаючих цілей зросла до 70% від загальної. Вони не залітають далеко, падають в наших лісах, бо їх валить РЕБ. Однак вони для цього і створені – як примітивний, дуже дешевий засіб відволікти увагу. Їхня кількість буде зростати, бо їх дуже дешево випускати, щоби нас кошмарити.
- Не так давно у Сумах збили нетиповий дрон. Це була якась нова серійна розробка?
- Ці дрони потім прилітали ще двічі. Їх особливість у тому, що вони управлялись через сигнали мобільного зв'язку. Тобто це була повністю нова російська розробка, – БпЛА, який літає до нас глибоко в тил, управляється сигналом мобільного зв'язку, але ми швидко це все розпізнали і виробили контрзаходи.
Росіяни продовжують експериментувати з дронами. Вони ставлять на "шахеди" сім-карти з трекерами, щоби розуміти, куди шахеди долітають, і бачити ефективні коридори. Вони продовжують експериментувати із тактикою їх застосування. Вони атакують то групами, то поодинці. На одному тижні "шахеди" йдуть на максимально низьких висотах, потім – на максимально високих.
Вони постійно прощупують нас, щоби зрозуміти, як нам нанести більше вогневих уражень. Наша задача – із цим боротись. Ця боротьба – нескінченна історія.
Як працюють українські діпстрайки
- Наскільки ми масштабували наші спроможності до ударів по території РФ?
- У нас у порівнянні з росіянами фальш-цілей менше. Ми цей бізнес не налагоджували в таких масштабах.
- А чому?
- Не знаю. Це питання потребує комплексного аналізу. Що дадуть ці фальш-цілі, чи будуть вони відволікати російське ПВО чи ні, як побудована структура російського ПВО? Як побудована російська система захисту? Вона більше спирається на РЕБ чи на ППО? Це все хтось точно вивчав, але я не можу на ці питання відповісти.
Діпстрайки – для держави ще один пріоритет, як один із найактивніших засобів ураження цілей на території РФ. У нас є кілька основних великих серійних виробників, є дрібніші виробники, у яких не таке масштабне виробництво.
По обсягах виробництва саме ударних БпЛА, а не обманок, ми не поступаємось РФ. Наші підприємства готові ще наростити виробництво. Можливості у них є, було би контрактування з боку держави та бюджетування.
- З контрактуванням у них така ж непрогнозованість, як і у виробників інших БпЛА?
- Я би сказав, що виробники діпстрайків перебувають у найкращій ситуації, тому що вони отримали найбільш ранні прогнози, найкращі контракти. Бо, знову ж таки, держава робить ставку саме на цей тип БпЛА. Але якщо ми говоримо про збільшення їхньої кількості – про це треба починати говорити заздалегідь. Бо неможливо реалізувати збільшення виробництва в один момент.
- У яких безпілотників найскладніша ситуація із закупівлями?
- У наземних роботизованих платформ. З їх закупівлями дійсно складна історія. В Україні багато виробників – близько 50. Частина дронів сертифікована за стандартами НАТО. При цьому більшість виробів не кодифікована в Україні. Кодифікованих – до 10%. Відповідно, армія не може закупати те, що не було кодифіковано.
Далі. Закупку цих систем може робити або Міноборони, або власне бригада. Про пріоритети Міноборони я вже казав – це діпстрайки та FPV, а не наземні платформи. Щоби бригада купила наземні платформи, вона має розуміти, що з ними робити.
Коли у командира бригади є певний обмежений бюджет, йому доведеться вибрати: закупити 1000 FPV чи наземний візочок на гусеницях. Скоріш за все, він вибере FPV, бо розуміє, яку роль вони можуть зіграти на полі бою.
Але попри те, що є проблеми із бюджетом, якого не вистачає на всі оборонні технології, галузь безпілотних систем продовжує розвиватись. Держава разом з виробниками намагається стимулювати зростання ринку технологій. Всі усвідомлюють, наскільки важливо збільшувати локалізацію виробництва та нарощувати незалежність від будь-кого у питанні поставки комплектуючих.

