Провал Трампа в Газі: чи варто Києву готуватися до схожого сценарію

Хоча ситуації в Газі та Україні мають різний характер, Трамп може використати аналогічний підхід і щодо війни з Росією.

Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС, у досягненні якого адміністрація Дональда Трампа відіграла ключову роль, фактично зірвалося. Вночі ізраїльська авіація завдала ударів по сектору Газа, що стало одним із найінтенсивніших обстрілів за весь 17-місячний конфлікт. Уряд Біньяміна Нетаньяху наказав відновити бойові дії після того, як ХАМАС відкинув умови продовження перемир’я.

Про це пише The Telegraph. 

Адміністрація США поклала провину на ХАМАС. Представник Ради національної безпеки Браян Х’юз заявив, що угруповання могло б звільнити заручників, аби зберегти перемир’я, але натомість обрало шлях війни. Така позиція Вашингтона зміцнює позиції Ізраїлю і дає йому карт-бланш на подальшу військову кампанію.

Від самого початку триетапна угода містила в собі передумови до зриву. Її структура дозволяла сторонам відкласти важливі політичні рішення, створюючи видимість прогресу без необхідності йти на реальні компроміси.

На першому етапі сторони отримали певні вигоди:

• Ізраїль повернув 33 заручників;
• ХАМАС отримав 1700 палестинських в’язнів, більше гуманітарної допомоги та шість тижнів припинення бойових дій.

Однак питання довгострокового миру було відкладене до наступної фази, що фактично означало відтермінований провал. ХАМАС не планував звільняти всіх заручників, поки Ізраїль офіційно не погодиться припинити війну. Нетаньяху ж, своєю чергою, не мав наміру закінчувати бойові дії.

Спочатку президент США активно підтримував перемир’я і навіть приписував собі його досягнення. Однак коли з’ясувалося, що переговори зайшли в глухий кут, Трамп швидко втратив інтерес.

Його спецпредставник у регіоні Стів Віткофф продовжував контакти з посередниками — Єгиптом і Катаром, але сам президент переключився на внутрішні справи, такі як посилення депортацій у США, та на тиск на Київ у межах своєї мирної ініціативи щодо України.

Його комунікація щодо війни в Газі була непослідовною: одного дня він погрожував ХАМАС "пекельним вогнем", а наступного — обговорював можливість переговорів із терористами.

У підсумку Трамп не використав свій політичний вплив, щоб зберегти перемир’я, і не тиснув на Нетаньяху для його дотримання. Чому? Можливо, він не хотів сваритися з ізраїльським прем’єром або просто усвідомлював низькі шанси на стабільний мир у регіоні.

Хоча ситуації в Газі та Україні мають різний характер, Трамп може використати аналогічний підхід і щодо війни з Росією. Усе залежатиме від його рівня зацікавленості, складності переговорів та динаміки конфлікту між Зеленським і Путіним.

Якщо переговорний процес натрапить на перешкоди, Трамп може або дистанціюватися від нього, або ж посилити військову підтримку Києва. Який саме сценарій він обере, буде залежати від розвитку подій і того, кого він вважатиме винним у дипломатичному глухому куті.

Ключове питання для України – чи буде Трамп готовий утримувати увагу на цій війні так само, як він зробив це в Газі? Якщо ж його інтерес згасне, Київ ризикує залишитися в ситуації, коли Вашингтон обмежиться заявами, але не буде активно впливати на перебіг подій.

Читайте також: