Останнє мирне літо? Німецький історик попередив про ймовірність нової війни в Європі вже у 2025 році

Наступне літо може стати останнім мирним для Європи — таку тривожну оцінку озвучив німецький військовий історик, професор Потсдамського університету Зенке Найтцель. За його словами, Росія потенційно здатна напасти на Литву вже восени 2025 року.

Про це Найтцель зазначив в інтерв'ю виданню "Bild". На його думку, безпекова ситуація у світі радикально змінилася через політику Кремля та непередбачувану позицію США, зокрема на тлі повернення Дональда Трампа до великої політики. На думку історика, ключовими чинниками є також майбутні навчання російських військ у Білорусі, під час яких можливе перетинання кордону з країнами Балтії.

Окрема загроза — послаблення стримування з боку НАТО. Найтцель наголосив: якщо США справді відійдуть від гарантій безпеки, прописаних у статті 5 Північноатлантичного договору, це створить вікно можливостей для агресора.

"Висновок з останніх трьох років може бути лише один: We have to be capable – ми маємо бути готові, маємо бути обороноздатними. […] Чи буде така війна, залежить від того, як загалом відреагує НАТО, яку роль відіграє Трамп, яку роль відіграють європейці, чи буде досягнутий мир в Україні в будь-якому вигляді. Тому що я не вірю, що Путін піде на такий крок, доки він ще воює в Україні. На жаль, вислів "останнє мирне літо" вже не є чимось абсолютно нереальним, таке може статися", — сказав професор.

Бундесвер не готовий до великої війни

Історик підкреслив: щоб бути готовими до будь-якого сценарію, європейці мають стати обороноздатними. Однак Бундесвер, на його переконання, не здатен реформуватись самостійно. Попередні спроби модернізації німецької армії заходили в глухий кут, адже не були загальнодержавним пріоритетом.

Серед головних проблем — дефіцит боєприпасів, відсутність сучасних дронів і обмежені розвідувальні можливості

"Боєприпаси – найбільша проблема. З 1990 року закуповувалося стільки боєприпасів, скільки необхідно для навчань, але не для війни. Навіть під час холодної війни саме боєприпаси були слабким місцем. Палива вистачало, солдатів вистачало, були готові плани мобілізації. Але найчастіше боєприпасів було лише на 7-10 днів. Це залишається головною проблемою й досі. До речі, я також включив би безпілотники до категорії боєприпасів", — додав історик. Також критичною є ситуація з безпілотниками та ППО. Дрони Бундесверу застарілі, а солдати не мають необхідної підготовки для їхнього використання в бойових умовах.

Окремо професор вказав на залежність Німеччини від американської розвідки. Без неї європейські країни залишаються вразливими.

Чи зможе Європа діяти самостійно

"Якщо буде потрібно, демократії здатні багато на що. НАТО обговорює: що робити, якщо США підуть? Але ми все ще маємо [інші країни] НАТО. Канада залишається в альянсі. Є обнадійливі сигнали з Парижа, Лондона, тепер і з Берліна, що, можливо, ми, європейці, нарешті навчимося ходити самі", — вважає Найтцель.

Він нагадав, що під час воєн у Косові, Іраку чи Афганістані саме американці брали на себе ключову роль, а європейці залишались у другому ешелоні.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, що найбільші військові держави Європи розробляють плани щодо поступового перебрання на себе більшої відповідальності за безпеку континенту. Це пов’язано з можливими змінами в політиці США щодо НАТО та необхідністю зменшити залежність від американської військової підтримки.