/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2Fb4b055eaa3cfe7854c075dafec3acccc.jpg)
Загадка розкрита: історик пояснив, що насправді означає слово "сало"
Про що йдеться у матеріалі:
Слово "сало" настільки звичне для українців, що його походження здається очевидним, однак історична лінгвістика відкриває цікаві подробиці. Професійний український історик Олександр Алфьоров у відео на YouTube пояснює, що сучасне "сало" походить від давньослов’янського слова "садло", де суфікс -д- у процесі мовних змін випав, і ми отримали знайоме нам слово.
Главред з'ясував, яка історія слова сало.
Етимологія слова "сало"
У праслов’янській мові слово "садло" мало значення чогось "насадженого згори" на м’ясо.
"Корінь сад нам добре знайомий", — пояснює історик.
Він пов'язаний із дієсловами садити, насаджувати, що означає розміщення чогось зверху. Тож "садло" первісно означало шар жиру, що знаходиться над м’язовою тканиною.
"Між іншим, у деяких західнослов’янських мовах це слово збереглося у своєму первісному вигляді", — зазначає Олександр Алфьоров.
Наприклад, у словацькій мові досі вживається слово sadlo, яке відповідає нашому "салу".
Дивіться відео про те, звідки взялося слово "сало":
Як слово трансформувалося
Як часто буває в мовах, з часом складніші мовні конструкції спрощуються. У випадку "садла" відбулося випадіння звуку -д-, унаслідок чого виникла сучасна форма "сало". Такий процес – явище, характерне для багатьох слів, що спрощуються у вимові з покоління в покоління.
Українське слово "сало" має давньослов’янське походження й еволюціонувало від форми "садло". Його значення – "жир, що насаджений над м’ясом", і воно споріднене з аналогічними словами в інших слов’янських мовах.
Як пояснює історик Олександр Алфьоров, такі мовні трансформації – звичне явище, що відображає природний розвиток мови та культури.
Вам також може бути цікаво:
Хто такий Олександр Алфьоров
Олександр Анатолійович Алфьоров — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор понад 100 наукових статей; автор та співавтор книг, передає Вікіпедія.

