Загадка розкрита: історик пояснив, що насправді означає слово "сало"

Слово "сало" має давнє походження, і, як пояснює історик, воно еволюціонувало від старослов’янського "садло", що означало шар жиру, насаджений над м’ясом.

Про що йдеться у матеріалі:

Слово "сало" настільки звичне для українців, що його походження здається очевидним, однак історична лінгвістика відкриває цікаві подробиці. Професійний український історик Олександр Алфьоров у відео на YouTube пояснює, що сучасне "сало" походить від давньослов’янського слова "садло", де суфікс -д- у процесі мовних змін випав, і ми отримали знайоме нам слово.

Главред з'ясував, яка історія слова сало.

Етимологія слова "сало"

У праслов’янській мові слово "садло" мало значення чогось "насадженого згори" на м’ясо.

"Корінь сад нам добре знайомий", — пояснює історик.

Він пов'язаний із дієсловами садити, насаджувати, що означає розміщення чогось зверху. Тож "садло" первісно означало шар жиру, що знаходиться над м’язовою тканиною.

"Між іншим, у деяких західнослов’янських мовах це слово збереглося у своєму первісному вигляді", — зазначає Олександр Алфьоров.

Наприклад, у словацькій мові досі вживається слово sadlo, яке відповідає нашому "салу".

Дивіться відео про те, звідки взялося слово "сало":

Як слово трансформувалося

Як часто буває в мовах, з часом складніші мовні конструкції спрощуються. У випадку "садла" відбулося випадіння звуку -д-, унаслідок чого виникла сучасна форма "сало". Такий процес – явище, характерне для багатьох слів, що спрощуються у вимові з покоління в покоління.

Українське слово "сало" має давньослов’янське походження й еволюціонувало від форми "садло". Його значення – "жир, що насаджений над м’ясом", і воно споріднене з аналогічними словами в інших слов’янських мовах.

Як пояснює історик Олександр Алфьоров, такі мовні трансформації – звичне явище, що відображає природний розвиток мови та культури.

Вам також може бути цікаво: