У НАЗК закликали нардепів не приймати правки, що обмежать перевірки законності статків посадовців

У Національному агентстві із запобігання корупції (НАЗК) закликали народних депутатів зберегти інструмент моніторингу способу життя.

Як повідомили у пресслужбі Агентства, до Верховної Ради України внесено пропозиції змін (12374-д) до ст. 51-4 “Моніторинг способу життя суб’єктів декларування” Закону України “Про запобігання корупції”, і ці зміни можуть знищити інструмент моніторингу способу життя (МСЖ). На найближчому пленарному засіданні народні депутати України розглянуть правки, що суттєво обмежать НАЗК у перевірці законності статків посадовців.

Тому НАЗК звернулось до Верховної Ради України з проханням відстояти збереження інструменту, що довів свою ефективність у подоланні корупції.

Пропоновані зміни ускладнять перевірку сумнівних активів, зокрема зроблять неможливим аналіз активів, отриманих до публічної служби, і створять корупційні ризики, дозволяючи декларантам вказувати відсутні активи для їх подальшої легалізації.

Зміни, які будуть розглядати народні депутати:

• Обмеження МСЖ лише періодом перебування у статусі декларанта,і, заданим НАЗК, це  унеможливить оцінку законності статків, набутих раніше, та надасть можливість пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби. Це створює ризик узаконення необґрунтованих активів і звільнення від відповідальності після звільнення.
• Здійснення МСЖ лише декларанта та членів його сім’ї. Як кажуть у Агентстві, це дозволить недоброчесним посадовцям оформлювати активи на третіх осіб без можливості їхнього виявлення. Натомість чинний порядок моніторингу дозволяє виявляти такі випадки.
• Обмеження терміну здійснення МСЖ  трьома місяцями. Моніторинг потребує часу для аналізу великого обсягу даних, здійснення міжнародних запитів і детального аналізу фінансових документів. Навіть простий моніторинг способу життя може тривати шість місяців, у складних випадках — понад рік. Запропоновані строки зроблять ефективне виявлення корупції неможливим.

“Також  звертаємо увагу, що ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України  дозволяє визнавати необґрунтованими активи, оформлені на третіх осіб за дорученням декларанта або якщо посадовець може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними. Йдеться про інститут цивільної конфіскації, який довів свою ефективність”, – наголосили у НАЗК.

Там вважають, що ці зміни спрямовані на обмеження виключно повноважень Національного агентства та нівелюють такий важливий інструмент фінансового контролю як МСЖ. Ці зміни зумовлять відкат назад у питаннях контролю за статками публічних службовців через МСЖ, підвищення ефективності якого останнім часом було відзначене міжнародними інституціями та експертами.

Водночас законодавство не обмежує повноваження інших правоохоронних органів у зборі доказів щодо необґрунтованості активів відповідно до ст. 290 ЦПК України.

У Агентстві нагадали, що за напрямом МСЖ 61 матеріал на 231,56 млн грн скеровано до САП для подання позовів в ВАКС, ще 30,95 млн грн уже стягнуто в дохід держави.

Загалом сума необґрунтованих активів та незаконного збагачення за результатами МСЖ, здійснених НАЗК, становить понад 1,5 млрд грн. // LB.ua