Розроблено супутникову систему прогнозування врожайності картоплі

Шведська агротехнологічна компанія Vultus Пера Карлссона розробила сервіс прогнозування врожайності картоплі за допомогою супутникового аналізу азоту.

Як повідомляє Potato News Today, на відміну від традиційних методів моніторингу азоту, які потребують трудомісткого відбору проб на місцях, Vultus використовує технологію дистанційного зондування на базі штучного інтелекту для надання оцінок вмісту азоту в режимі реального часу по всіх полях, усуваючи необхідність здогадок, пов'язаних з ухваленням рішень щодо внесення добрив протягом сезону.

Розробник зазначає, що азот відіграє ключову роль у зростанні та продуктивності сільськогосподарських культур, він впливає на все: від ефективності фотосинтезу до інтенсивності дихання рослин, безпосередньо впливаючи на потенціал врожайності та якість врожаю. При цьому надмірне внесення азоту може принести більше шкоди, ніж користі.

Технологія дистанційного зондування Vultus пропонує повномасштабний аналіз азоту в режимі реального часу.

«Система Vultus об'єднує супутникові знімки Sentinel-2 високої роздільної здатності з моделями машинного навчання на основі ШІ для надання оцінок азоту на картопляних полях без необхідності фізичного відбору проб. Багатоспектральні можливості Sentinel-2 дають змогу Vultus виявляти тонкі відмінності в рівнях хлорофілу листя, структурі полога й утриманні води, всі з яких є індикаторами стану азоту», — пояснюють розробники.

На відміну від традиційних методів моніторингу азоту, які надають лише вибіркові дані, модель Vultus генерує безперервні оцінки вмісту азоту для кожної частини поля, даючи змогу фермерам відстежувати рівень поживних речовин на різних стадіях росту.

Система пропонує прогнозування врожайності вже через 60 днів після висаджування та моніторинг водного стресу для оптимізації зрошення.

«Для фермерів таке раннє розуміння потенціалу врожайності дає змогу ухвалювати обґрунтованіші рішення впродовж усього вегетаційного періоду, допомагаючи їм оптимізувати стратегії внесення добрив, укладати контракти з переробниками, планувати запаси та логістику, а також покращувати фінансове планування та управління ризиками», — зазначив Пер Карлссон.