Жорстке скорочення мережі ліцеїв: у Раді зареєстровано новий законопроєкт, який може до цього не допустити
Жорстке скорочення мережі ліцеїв: у Раді зареєстровано новий законопроєкт, який може до цього не допустити

Жорстке скорочення мережі ліцеїв: у Раді зареєстровано новий законопроєкт, який може до цього не допустити

Жорстке скорочення мережі ліцеїв: у Раді зареєстровано новий законопроєкт, який може до цього не допустити

Автори альтернативного законопроєкту обіцяють, що забрали норми, які викликали найбільше обурення громадськості.

Після резонансної публікації ZN.UA "Реформа старшої школи: влада знайшла спосіб скоротити кількість ліцеїв. Початковій школі приготуватися?", у Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт № 13120-1,  у якому враховано більшість критичних зауважень. Наразі на сайті парламенту не опублікований текст нового законопроєкту, однак з коментарів його авторів – народних депутатів, яких цитує портал “Нова українська школа”, уже відомо, які норми він міститиме. 

Так, автори альтернативного законопроєкту обіцяють, що в новому документі будуть відсутні норми, що викликали найбільше обурення громадськості: буде відсутня норма про заборону початкової школи у складі ліцею та відкликана пропозиція про позбавлення державного фінансування школи у разі невиконання вимог щодо кількості учнів. 

Як пояснив співавтор документу голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти і адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук, законопроєкт 13120-1 відрізняється від попереднього відсутністю норми про кількість учнів у класі у початковій школі, але ця норма залишиться по старшій школі. 

“Тобто більш компромісний законопроєкт… Залишена основна норма, за яку ми будемо боротися, це по старшій школі і по групах”, – розповів Грищук.

Крім того, народна депутатка Наталія Піпа розповіла, що в новому законопроєкті автори залишили норму, що початкова школа може бути в складі ліцею, але вилучено пункт про позбавлення державної субвенції, якщо у ліцею немає наповнюваності три паралелі по 96 учнів.

Раніше редакторка відділу освіти та науки ZN.UAОксана Онищенко писала у своїй статті "Реформа старшої школи: влада знайшла спосіб скоротити кількість ліцеїв. Початковій школі приготуватися?", що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 13120, який зробить вищу школу профільною, а початкову — окремим типом шкіл. Офіційно реформа має запрацювати для 10-12 класів у 2027 році, проте підготовка розпочалась вже зараз, а одним з ключових питань стало те, де після 9-го класу можна буде здобути профільну освіту.

Законопроєкт пропонує просіяти мережу ліцеїв (10–12-й класи) крізь сито жорстких вимог, які не всі заклади зможуть виконати. Ті, що не зможуть, не отримуватимуть фінансування від держави. Однією з вимог є наповнюваність класів. За нормами цього проєкту закону в ліцеї (10–12-й класи) має навчатися щонайменше близько 300 учнів. Для шкіл у великих містах та обласних центрах це не буде проблемою, але з сільською місцевістю і маленькими містами все може бути навпаки.

Як вважає експертка Швейцарсько-українського проєкту DECIDE Надії Колесник, третина українських громад наразі не можуть самостійно створити ліцеї, адже не здатні виконати поточні вимоги. Ситуація стане ще критичнішою, якщо законопроєкт № 13120 ухвалять. 

Також цей законопроєкт пропонує виставити громадам жорсткий дедлайн, аби вони переглянули сформували план реогранізації мережі ліцеїв. На затвердження до МОН його треба подати до 1 вересня 2025 року, інакше уряд створить його самостійно та передасть для виконання. На переконання Оксани Онищенко, це поганий сигнал.

У законопроєкті також пропонується змінити початкові школи, за ним не буде звичних шкіл, де можна піти в 1-й клас і вчитися аж до 12-го. Авторка підкреслила, що мотиви держави у випадку з цим законопроєктом зрозуміти можна. 

"Чи треба перекроювати мережу шкіл? Так. Чи має це бути зроблено за одним для всіх лекалом? Ні. Те, що добре для великого міста, може не спрацювати в маленькому селі. Оскільки реформування мережі ліцеїв уплине на всю архітектуру системи освіти, чи можна робити це поспіхом або взагалі спускати як директиву від МОН? Звісно, ні. В історії із законопроєктом укотре чітко підсвічено проблеми системи освіти. Їй бракує системності й тяглості змін, виваженого підходу та ухвалення не так гарних, як розумних рішень", — підкреслила Онищенко.

Джерело матеріала
loader
loader