Нагорода WPP для пропагандиста, конкурс Нацради і казус Винничука
Нагорода WPP для пропагандиста, конкурс Нацради і казус Винничука

Нагорода WPP для пропагандиста, конкурс Нацради і казус Винничука

«ДМ» проаналізував і розібрав теми, які обговорюють цього тижня.

Субота, 29 березня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

Нагорода для пропагандиста

27 березня стало відомо, що один із переможців цьогорічного міжнародного конкурсу World Press Photo — воєнний фотограф державної російської інформаційної агенції ТАСС Михайло Терещенко. Це перша з 1992 року нагорода для співробітників ТАСС. Терещенко входить у кремлівський пул, а також знімав окупацію Маріуполя у 2022 році, яку він називає «визволенням», — так само як інші пропагандистські медіа в Росії.  

Також журі відзначило двох німецьких фотографів, які знімали війну в Україні. І два знімки, зроблені по обидва боки лінії фронту — пораненого окупанта в Донецьку і 6-річної дитини з Харківської області, яка страждає від панічних атак через російські обстріли, — журі назвало «потужною парою, яка фіксує різні виміри конфлікту».

МЗС України назвало таке рішення «найгіршим прикладом фальшивої моральної еквівалентності між агресором і тим, хто захищається від агресії» та додало, що «прирівнювати страждання дитини до страждань загарбників аморально».

Результати конкурсу обурили і професійну спільноту. Журналісти, медіаексперти та фотографи розповіли «Детектору медіа», як вони оцінюють результати конкурсу і чому правила, які допускають пропагандистів до нього, мають бути змінені.  

Як і кому Нацрада роздає частоти на конкурсі

27 березня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення визначила переможців у радіоконкурсі на частоти в п’ятьох обласних центрах. «Детектор медіа» вже не раз писав про те, що аргументація рішень є дуже важливою під час конкурсів, коли роздається обмежений частотний ресурс. Цього разу деякі члени теж озвучили  мотиви голосування, але, як пише Наталія Данькова,  наразі відсутня загальна, узгоджена позиція регулятора щодо його розподілу. Бо часом члени Нацради ухвалюють рішення з особистих причин. Але регулятор мав би розподіляти частотний ресурс, виходячи з суспільної користі, з потреб певного регіону, міста, й мати стратегічне бачення розбудови медіапростору. Читайте про те, хто став переможцем на цьому конкурсі та як «Ми — Україна» отримує  чергові частоти в обласних центрах, у матеріалі «“Вони цілий день подаються — і ще нічого не отримали”. Як пройшов радіоконкурс Нацради та хто переміг».

Тіні кремлівських наративів

Славнозвісне інтерв’ю спецпосланця Стівена Віткоффа Такеру Карлсону  продемонструвало, що деякі представники адміністрації США  поширюють тези, суголосні російській  пропаганді. Центр досліджень «Детектора медіа» виокремив ключові кремлівські наративи, наприклад, про «нелегітимність Зеленського» та «референдуми», на яких начебто жителі окупованих українських регіонів «вільно обрали приєднання до Росії», і порівняв їх із заявами ключових представників Білого дому. Деякі цитати вражають. Читайте детальніше в матеріалі  «Як і чому члени команди Трампа вторять російській пропаганді».

Казус Винничука

Ще одну професійну спільноту — письменницьку — цього тижня теж роздирає скандал, щоправда, він поки не вийшов на міжнародний рівень. Ідеться про рішення ПЕН-України залишити у своїх лавах письменника Юрія Винничука, який чи то ностальгував, чи то засуджував поширену практику домагань на робочому місці в радянські часи. «Антоніна» уважно стежила за розвитком подій із самого початку, адже це багатосерійна історія. І написала лонгрид про те, як члени ПЕН вирішували непросте питання: залишити  в організації Винничука чи ні. Як саме аргументували  «за» і «проти» (ви здивуєтеся; і так, джерела «Антоніни» багато їй розповіли про внутрішні дискусії в організації). І врешті-решт, до чого голосування призвело: частина членів публічно вийшла зі складу організації, інша частина засудила всіх, кого могла, багато хто висловився на підтримку тих чи інших, і багато хто невдоволений Антоніною. І це, напевно, теж іще не фінал. Обов’язково почитайте.

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader
loader