Обдурити смерть․ Що таке біохакінг і як мільярдери та оточення Трампа хочуть жити вічно

Американський бізнесмен Браян Джонсон прагне жити вічно. Він приймає сотню пігулок щодня, дотримується суворого режиму харчування та постійно відстежує десятки біологічних показників свого організму. Його мета – не просто подовжити життя на кілька років, а повністю перемогти смерть.

Це звучить як наукова фантастика чи примха ексцентричного мільйонера, але Джонсон – не одинак. Він належить до руху, що набирає обертів, де людське тіло розглядають як ще один вид "заліза", яке можна вдосконалювати, оптимізувати та "апгрейдити". Прихильники так званого "покращення людини" (human enhancement) – серед яких і технобізнесмени на кшталт Ілона Маска та Пітера Тіля – експериментують із продовженням життя, імплантами для мозку та речовинами, що обіцяють зробити людей розумнішими, сильнішими та витривалішими.

Можна скептично ставитися до такого "апгрейду" людства – особливо з огляду на те, що ця тема нерідко межує з псевдонаукою або навіть нагадує суперечливі ідеї євгеніки XX століття. Але повністю відмахнутися від цього теж було б помилкою. Адже медицина вже давно не обмежується лише лікуванням хвороб – вона прагне зробити життя якіснішим. Питання в тому, як відрізнити перспективні наукові розробки від відвертого шахрайства та які правила гри встановити в цій сфері, що швидко зростає.

Здається, епоха біохакерів та "суперлюдей" вже не за горами, але чи готове до цього людство – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Олімпіада з допінгом: до чого тут MAGA

Історія The Economist про олігархів-"надлюдей" починається з Крістіана Ангермайєра, німецького техномільярдера, який вирішив, що його місія – покращити людство. Сталося це після того, як він випробував галюциногенні гриби. Багатій стверджує, що психоделіки відкрили перед ним "ворота до Бога", і тепер він хоче провести туди всіх охочих. Його інвестиційний фонд не лише фінансує дослідження таких препаратів для лікування психічних розладів, а й активно підтримує загальний розвиток технологій "покращення людини". Це означає не просто медичні інновації, а й розробки, які можуть зробити людей сильнішими, розумнішими та довгожителями.

Ангермайєр також вклався у фонд із призовим фондом 101 мільйон доларів, який має стимулювати наукові прориви у сфері боротьби зі старінням. Але його амбіції йдуть далі: він допомагає запускати Enhanced Games – альтернативу Олімпіаді, де атлети зможуть використовувати допінг та заробляти мільйон доларів за встановлення світових рекордів.

Крістіан Ангермайєр / Фото з соцмереж Ангермайєра

Звучить як фантазія? Але Ангермайєр далеко не єдиний, хто вірить у майбутнє "апгрейду" людського тіла. За оцінками консалтингової компанії IMARC, ринок технологій покращення людини – від переносних гаджетів, що відстежують здоров’я, до мозкових імплантів для боротьби з паралічем – вже оцінюється у 125 мільярдів доларів і зростає на понад 10% щороку. Лише в першій половині минулого року стартапи, що займаються продовженням життя, залучили майже 5 мільярдів доларів венчурного капіталу.

До перегонів за новими людськими можливостями приєдналися й важковаговики Кремнієвої долини. Співзасновник PayPal та Palantir Пітер Тіль, а також глава OpenAI Сем Альтман вливають мільйони у проєкти, які обіцяють змінити саме визначення людського потенціалу.

Але ентузіазм інвесторів підігріває не лише мрія про світ, де люди житимуть довше й бігатимуть швидше за олімпійських чемпіонів. Вони відчувають, що американська політична еліта дедалі прихильніше ставиться до техноутопізму і, можливо, навіть сприятиме його розвитку.

Минулого місяця Дональд Трамп-молодший, старший син президента США, приєднався до Ангермайєра та Тіля як інвестор в Enhanced Games.

Він заявив, що ці змагання уособлюють "досконалість, інновації та американське домінування на світовій арені – саме те, про що рух MAGA".

Людське тіло на апгрейді: науковий прорив чи небезпечна ілюзія

Ідея виходу за межі людських можливостей – не нова. Одяг, окуляри, кардіостимулятори чи пластична хірургія – усе це, по суті, технології покращення людини. Але як тільки розмова заходить про радикальне "оновлення" тіла, виникають страхи: від асоціацій з євгенікою до побоювань, що черговий нібито чудодійний препарат виявиться просто дорогим обманом.

• Прихильники біохакінгу іноді звучать так, ніби вони з іншої реальності. Ілон Маск, окрім Tesla та SpaceX, розвиває Neuralink – компанію, яка працює над імплантами для мозку й обіцяє "суперсили".
• А мільярдер-технопідприємець Браян Джонсон переконаний, що його особливий спосіб життя дозволить йому жити вічно. Але такі заяви часто ігнорують реальні наукові обмеження, жорсткі вимоги регуляторів та етичні дилеми.

Браян Джонсон (праворуч) із сином / Фото з соцмереж Джонсона

Попри певну антинауковість, прихильники "покращення людини" активно досліджують три напрями:

• біодобавки,
• генну терапію,
• нейроімпланти.

Індустрія харчових добавок уже зараз приносить 485 мільярдів доларів на рік. До цього додається використання ліків не за їхнім прямим призначенням. Наприклад, студенти приймають Adderall (препарат від СДУГ на основі амфетаміну) для підвищення концентрації. Гінкго, женьшень і гриби левової гриви популярні серед тих, хто хоче прокачати мозок.

У боротьбі зі старінням прихильники біохакінгу використовують нікотинамід мононуклеотид, спермідин, фосфокреатин і навіть тестостерон – не завжди за медичними показаннями. Наприклад, Роберт Кеннеді, новий міністр охорони здоров'я США, приймає тестостерон у рамках "омолоджувального протоколу", хоча клінічних досліджень для такого використання немає.

Більшість із цих речовин демонстрували певні позитивні ефекти в експериментах на мишах. Але чи працюють вони на людях – питання відкрите. Крім того, фармацевтичні компанії не зацікавлені в дослідженнях природних речовин, які не можна запатентувати, а отже, на них складно заробити мільярди.

У результаті ентузіасти типу Браяна Джонсона перетворюють себе на піддослідних. Джонсон витрачає 2 мільйони доларів на рік на власний "протокол омолодження": підйом о 5 ранку, 100 пігулок щодня, сувора веганська дієта, відсутність їжі після 11 ранку, відхід до сну о 20:30 і, звісно, сон наодинці заради кращого відпочинку.

Це ще не найрадикальніша частина його експериментів. Він повністю замінив свою плазму крові, перелив собі кров власного сина, сподіваючись на омолоджувальний ефект (цю теорію поки що підтверджено лише на мишах). Один із його особливих біомаркерів – тривалість нічних ерекцій, що навряд чи можна назвати загальновизнаним критерієм молодості.

Деякі вчені налаштовані скептично. Біохімік Чарльз Бреннер з американського центру медичних досліджень City of Hope називає підхід Джонсона "небезпечним багатолікарським коктейлем" і вважає його мрії про безсмертя ілюзією. Але поки немає масштабних клінічних випробувань, висновки залишаються здебільшого суб'єктивними.

Одним із перших офіційно схвалених досліджень у цій сфері став проєкт TAME, який перевірить, чи може метформін (препарат для діабетиків) уповільнювати старіння. Оскільки неможливо спостерігати за пацієнтами 80 – 90 років, замість тривалості життя оцінюватимуть розвиток вікових захворювань (рак, деменція тощо). Якщо результати будуть успішними, це може відкрити двері для нових експериментальних досліджень старіння.

Ще один напрямок – генна терапія. Генетик Гарварду Джордж Черч вважає, що межі людських можливостей через дієту та тренування майже досягнуто. Наступний крок – редагування генів.

Деякі наявні генні методи вже сьогодні мають потенціал для "апгрейду", наприклад збільшення виробництва еритроцитів для покращення витривалості або укріплення м'язів для людей з дистрофією. Це викликає занепокоєння антидопінгових агентств – адже такі втручання важко виявити.

Ще у 2006 році німецький тренер намагався отримати Repoxygen – експериментальний препарат для генетичного покращення витривалості. А компанія Rejuvenate Bio, заснована тим же Черчем, працює над технологією, що змусить людські клітини відновлюватися та повертатися у "молодий" стан. В експериментах на мишах вони дійсно жили довше.

Поки що лише одна компанія, Minicircle, офіційно пропонує генетичне покращення. Вона використовує бактеріальну ДНК для стимуляції вироблення фолістатину – гормону, що сприяє росту м’язів. Брайан Джонсон теж пройшов цю процедуру у приватній клініці Minicircle на острові Роатан в Гондурасі, сподіваючись не тільки наростити м’язи, а й "омолодити" свої хромосоми.

Цікаво! Локація клініки – напівавтономне місто Проспера. Завдяки особливому економічному статусу тут можна проводити медичні процедури, які заборонені або жорстко регулюються в інших країнах. Саме тому в місті з'являються клініки, що пропонують передові (або сумнівні) методи лікування та покращення людських можливостей.

Засновники та інвестори цього проєкту – далеко не випадкові люди. Серед них технобізнесмени Сем Альтман, Пітер Тіль і Марк Андрессен. Проте влада Гондурасу вже натякає на можливе скасування привілейованого статусу міста.

Інтерфейси мозок-комп'ютер: зв'язок із машинами стає реальністю

Одна з найбільш захопливих (і водночас тривожних) технологій у сфері людського вдосконалення – це мозкові імпланти та інтерфейси мозок-комп'ютер. Ці пристрої можуть як зчитувати сигнали мозку, так і передавати їх назад. Вони бувають у вигляді зовнішніх гарнітур або ж імплантуються прямо в мозок.

Попри те, що ця технологія ще молода, вона вже показала дивовижні результати. Вчені змогли розшифрувати активність ділянок мозку, що відповідають за зір, і навіть реконструювати побачені людиною зображення. А імплант Neuralink, розроблений компанією Ілона Маска, дав змогу паралізованому пацієнту керувати комп'ютером силою думки.

Маск заявляє, що наступним кроком стане можливість керувати штучними кінцівками, а згодом – навіть повернення зору сліпим людям (хоча поки що людські випробування не почалися). У довгостроковій перспективі він бачить такий інтерфейс не лише як засіб боротьби з інвалідністю, а і як спосіб під'єднати людський мозок до штучного інтелекту, радикально розширивши когнітивні можливості людини.

Інвестори активно підтримують цю ідею. Neuralink уже залучив кілька раундів фінансування, зокрема вкладення фонду Пітера Тіля у 2023 році. Ще дві компанії – Blackrock Neurotech і Synchron – також отримали підтримку таких технологічних гігантів, як Джефф Безос і Білл Гейтс.

Доки Neuralink працює над інвазивними імплантами, на ринку вже з'явилися інтерфейси "мозок-комп'ютер" – пристрої, які без операцій можуть впливати на мозкову активність. Наприклад, компанія Flow Neuroscience створила гарнітуру, що стимулює мозок електричними імпульсами та тестується в Британії для лікування депресії.

Але розробники йдуть далі – вони пропонують інтерфейси для підвищення концентрації, покращення пам’яті й навіть боротьби зі стресом. Деякі пристрої обіцяють допомогти вчасно розпізнавати втому, що може бути корисним у виснажливих професіях.

Лідером у цій сфері несподівано став Китай, де проводяться численні випробування мозково-комп'ютерного інтерфейсу на людях і мавпах. Нещодавно китайські науковці заявили про створення першого у світі безконтактного інтерфейсу, який дозволяє пілоту керувати дроном силою думки.

Чим складнішою стає ця технологія, тим гострішими стають етичні питання. Якщо мозково-комп'ютерні інтерфейси досягнуть рівня, коли вони зможуть суттєво змінювати поведінку або думки, постане загроза порушення приватності та навіть можливого контролю свідомості.

Поки що держави ставляться до цього стримано. Але деякі бізнесмени сподіваються, що в США незабаром будуть зняті обмеження на експериментальні методи покращення людини. Нова адміністрація США, як сподівається президент Enhanced Games Арон Д'Соуза, може відкрити шлях до революції в біотехнологіях.

Арон Д'Соуза / Фото Enhanced Games

Адміністрація Дональда Трампа вже нібито розглядає можливість послаблення регуляцій щодо анаболічних стероїдів, що може кардинально змінити ситуацію для спортсменів і бодибілдерів. До того ж німецький бізнесмен Ангермайєр також заявляє, що США усвідомлюють необхідність змінити правила розробки ліків, особливо тих, що спрямовані на продовження життя.

Попри захват ентузіастів, суспільство залишається розділеним. Дослідження 2018 року показало, що більшість американців підтримують технології, які відновлюють втрачені функції організму, наприклад, допомагають сліпим бачити. Але коли мова заходить про покращення здорової людини, підтримка різко падає.

Можливо, це лише страх перед невідомим, який зникне, коли технологія стане буденністю. Але можливо, що втручання в людську природу має певну межу, за якою нас чекають не суперсили, а проблеми, яких ми ще не передбачили.

Та ті, хто вірять у "надлюдство", не збираються зупинятися. На недавній конференції у Великій Британії вони проголосили апгрейд людини не лише правом, а й моральним обов’язком.

У нас є здатність подолати слабкість наших слабких біологічних форм і стати чимось більшим,
– заявив Д'Соуза.

Він переконаний, що його Enhanced Games змінять саме уявлення про старіння. Питання лише в тому, чи готові решта з нас зробити цей крок? Рух за "вдосконалення людини" стрімко набирає обертів. Хоча поки що це переважно поле для експериментів мільярдерів, нові технології можуть змінити саме поняття людських можливостей.

Головне питання – хто зможе собі це дозволити? Якщо технології покращення стануть реальністю, це може призвести до розколу суспільства на "звичайних" і "модифікованих" людей. І людство зануриться у ще одне небезпечне протистояння.