США переорієнтовують армію на стримування Китаю – The Washington Post
США переорієнтовують армію на стримування Китаю – The Washington Post

США переорієнтовують армію на стримування Китаю – The Washington Post

Міністр оборони США Піт Гегсет планує змінити стратегічні пріоритети збройних сил, зосередившись на стримуванні можливого вторгнення Китаю на Тайвань та зміцненні внутрішньої оборони. Для цього Вашингтон розраховує передати частину оборонних обов’язків своїм європейським та іншим союзникам. Про це йдеться у секретному внутрішньому меморандумі, на який посилається The Washington Post, повідомляє «Главком».

Документ під назвою «Тимчасове стратегічне керівництво з національної оборони», більшість уривків якого має гриф «таємно», був розісланий у Пентагоні в середині березня та підписаний самим Гегсетом. У ньому йдеться про реалізацію концепції президента Дональда Трампа щодо підготовки США до можливої війни з Китаєм та захисту національної безпеки, включно з такими стратегічними точками, як Гренландія та Панамський канал.

Окрім переорієнтації військових ресурсів на Індо-Тихоокеанський регіон, меморандум також визначає нові завдання для Міноборони США. Зокрема, військовим наказано активніше боротися з нелегальною міграцією та наркоторгівлею.

Китай – головна загроза

У документі Гегсета зазначено, що потенційне вторгнення Китаю на Тайвань є пріоритетною загрозою, що перевищує інші можливі виклики. Відповідно, структура та ресурси американських збройних сил будуть спрямовані насамперед на протидію Пекіну.

Водночас Вашингтон планує чинити тиск на своїх союзників у Європі, на Близькому Сході та у Східній Азії, вимагаючи від них збільшення витрат на оборону та активнішої участі у стримуванні загроз з боку Росії, Північної Кореї та Ірану.

Документ також передбачає, що Пентагон змінить підхід до контртерористичних операцій. Пріоритет буде надано боротьбі з угрупованнями, які можуть безпосередньо загрожувати США, тоді як увага до терористичних мереж, що діють локально без міжнародних амбіцій, зменшиться.

«Китай – єдина загроза, на яку орієнтується міністерство, а запобігання захопленню Тайваню – ключовий сценарій, навколо якого будується оборонна стратегія США», – заявив Гегсет у меморандумі.

У документі також зазначено, що питання російської загрози, зокрема в Європі, переважно ляже на плечі союзників США.

Реакція Конгресу

Меморандум Гегсета був представлений комітетам з національної безпеки Конгресу США, проте викликав неоднозначну реакцію серед законодавців. За словами помічника одного з конгресменів, республіканці та демократи назвали документ суперечливим.

У ньому, зокрема, міститься заклик скоротити військову присутність США у багатьох країнах, зокрема на Близькому Сході. Водночас адміністрація Трампа продовжує демонструвати військову силу в регіоні, зокрема в Ємені, де американські сили діють проти хуситів, а також у рамках тиску на Іран.

«Існує протиріччя між заявами про необхідність американської військової могутності та бажанням одночасно бути всюди і ніде», – прокоментував документ один із помічників конгресмена.

Подібність до доповіді фонду «Спадщина»

Як зазначають журналісти, деякі уривки з меморандуму практично повторюють тези доповіді консервативного фонду «Спадщина». Один із її співавторів, Олександр Велес-Грін, нині тимчасово обіймає посаду головного політичного чиновника Пентагону.

Зокрема, у доповіді фонду містилися рекомендації визначити три головні стратегічні завдання: стримування Китаю, захист території США та перерозподіл оборонного навантаження серед союзників. Ці ж принципи відображені в документі Гегсета.

Помічник конгресмена підтвердив, що аналітики на Капітолійському пагорбі легко помітили вплив фонду «Спадщина» на зміст меморандуму.

Раніше стало відомо, що очільник Пентагону Піт Гегсет приводив свою дружину Дженіфер Гегсет, на зустрічі з військовими посадовцями, на яких обговорювалася конфіденційна інформація. Як інформує «Главком», про це пише Wall Street Journal, покликаючись на власні джерела.

Одна з таких зустрічей відбувалася 6 березня, коли Гегсет зустрівся з міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі. Їхня розмова відбувалася на наступний день після того, як США заявили про зупинку обміну розвідданими з Україною.

Джерело матеріала
loader