/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F8afe3d35b8d1aa3be1888a8688dabe38.jpg)
Європа намагається втримати важелі впливу, поки Трамп веде переговори з Кремлем – WP
На тлі спроб Дональда Трампа досягти домовленості з Росією щодо припинення війни в Україні, європейські лідери шукають шляхи зберегти свою роль у переговорах.
У відповідь на вимоги Москви щодо зняття санкцій в обмін на припинення атак у Чорному морі, Європа зайняла жорстку позицію – демонструючи, що без її згоди ключові рішення не ухвалюватимуться.
Про це пише The Washington Post.
Попри те, що переговори між США та Росією розгортаються без прямої участі європейських столиць, багато з того, на чому наполягає Кремль – зокрема, послаблення санкцій і згортання військової допомоги Україні – потребує згоди саме ЄС.
Франція та Велика Британія тим часом просувають ідею створення повоєнної безпекової місії в Україні.
Проте спроби об’єднати європейські держави довкола розгортання військ наштовхуються на скептицизм – деякі країни не готові діяти без гарантій від США.
Тим часом офіційний Париж чітко заявляє: передчасне послаблення тиску на Росію є неприйнятним.
Президент Франції Еммануель Макрон, приймаючи в Парижі близько 30 лідерів, заявив, що нині “не час” говорити про скасування санкцій.
За його словами, до цього питання можна буде повернутися лише після досягнення справжньої стабільності.
Європа тримає санкційний фронт, але побоюється тиску з боку США.
Європейські чиновники вважають, що Путін навмисне затягує перемовини про припинення вогню, намагаючись домогтися поступок та розколоти західну єдність – особливо між Європою та адміністрацією Трампа, яка веде паралельні переговори з Москвою.
У Брюсселі наголошують: саме Європа контролює більшість санкцій, що чинять тиск на Росію – включно з її виключенням із системи SWIFT, яка базується в Бельгії.
Всі ці обмеження переглядаються кожні пів року та потребують одностайної підтримки 27 держав-членів ЄС.
Попри тиск, європейські країни поки що зберігають жорстку позицію.
Один із представників ЄС наголосив: якщо Кремль хоче говорити про санкції, “розмовляти доведеться з нами”.
Водночас у дипломатичних колах визнають побоювання, що у разі коливань з боку Трампа саме Європу можуть звинуватити в гальмуванні мирного процесу.
Це ризикує загострити вже наявні розбіжності в питаннях оборони й торгівлі між ЄС і США.
Щоб не втратити ініціативу, європейські лідери намагаються вести гру на рівних.
Президент Франції Еммануель Макрон прямо заявив, що “сила” не означає автоматичного скасування санкцій.
За його словами, Європа продовжить донесення власного бачення в діалозі з Вашингтоном, водночас твердо захищаючи власні інтереси.
Попри всі зусилля, у Брюсселі зберігається скепсис щодо реалістичності досягнення тривалого перемир’я найближчим часом.
Дехто вважає поточні ініціативи, зокрема обговорення розміщення військ, радше запобіжним кроком – частиною ширшої стратегії стримування.
Європейські дипломати визнають: питання санкцій рано чи пізно стане предметом переговорів.
Але першочерговим кроком має бути припинення вогню.
Лише після цього можна буде переходити до обговорення поступок – зокрема тих, що стосуються економічного тиску, – аби у фіналі досягти угоди, яка посилить здатність України стримувати майбутні загрози з боку Росії.
Також повідомлялось, що упродовж найближчих тижнів до України прибудуть військові групи з європейських країн, щоб оцінити можливості розміщення міжнародних сил, які в майбутньому можуть відіграти ключову роль у захисті українських територій після завершення активної фази війни.

