Кнопковий інтерес. Як телеканалу потрапити на перші кнопки

Кожному телеканалу відповідає свій «номер», і перемкнутися на нього можна натисканням певних кнопок на пульті. Вони є фіксованими — і це звично й зручно. Порядок телеканалів можна сформувати самостійно, закріпити канали на певних кнопках, а можна залишити автоматичне ранжування. Щоправда, воно може змінюватись у разі появи нових каналів або перезавантаження налаштування.

Каналів зараз попри війну — як маку: лише у цифровому ефірі їх понад сорок. І всі вони не вміщаються навіть у першу-другу десятку кнопок. То як формуються ці автоматичні списки ранжування, за якими одні мовники отримують перші кнопки, а інші лишаються у третьому десятку? З цим питанням до авторки звернувся колега й ми вирішили з’ясувати, як це відбувається.

Сортування каналів у кабелі, супутнику й ОТТ

Щодо того, чи впливає розміщення на певних кнопках на перегляд каналів, існують різні думки. Адже провідні канали глядач шукатиме, навіть якщо вони через перезавантаження налаштувань абощо  опиняться не в перших десятках. Але й не кожен глядач при перемиканні каналів догортає до 50-го місця, бо зупиниться на чомусь іншому.

Розміщення каналів на певних кнопках залежить від технології (цифрове ефірне, кабельне, супутникове й інтернет-телебачення). Наприклад, якщо маєте підписку на ОТТ-сервіс (Megogo, Sweet.TV, «Київстар ТБ» тощо), то порядок каналів буде таким, як його визначила сама платформа за домовленістю з каналами. Наприклад, на Megogo є перелік мовників із логотипами, який поділяється за жанрами (розважальні, фільмові, спортивні, дитячі). Але, окрім цього, є список рекомендацій:

При цьому автоматично вмикається певний канал із цього списку. На момент написання тексту це був канал «Ми — Україна+». На Sweet.TV та «Київстар ТБ» також є свої переліки:

Якщо на Megogo після власного спортивного каналу йде СТБ (за інформацією телевізійних панельних досліджень, він має першу позиціюза переглядом), то на Sweet.TV та «Київстар ТБ» це «1+1 Україна».

Формують такі переліки на основі домовленостей із каналами, а також за уподобаннями глядачів. Останнє, зокрема, є аргументом для мовників у переговорах із провайдерами.

«У переговорах з ОТТ ми звертаємо увагу на рейтинги каналів і цим мотивуємо вигідні місця у списку», —  пояснив керівник та операційний директор підрозділу Pay TV медіагрупи Starlight Media Віталій Сперкач.

Подібно формують переліки каналів у кабельній чи супутниковій технології.

«У нас є історія взаємин із партнерами. Вони взагалі проти перестановок кнопок, бо це стрес для абонентів, навантаження на кол-центр. Якщо наші канали в певній мережі багато років були на 7, 15 та 36-й кнопці й глядач до цього звик, то навіщо змінювати? У нас уже є багаторічні договори, в яких ми визначаємо домовленості за кнопками. Звісно, нам би хотілося, щоб наші канали йшли разом і між ними не було інших. Бо наші мовники сильні, вони підтримують один одного. І в абонента буде асоціація каналів SLM. Але є історія, яка склалася з групуванням каналів у кожного провайдера. Наприклад, “Тріолан” кілька років тому приводив свою мережу в єдину сітку — і тоді ми погодили розміщення», — додав Віталій Сперкач.

За його словами, у договорах із провайдерами  фіксується умова, щоб канали його медіагрупи мали ті ж позиції, що торік і позаторік, і без згоди з медіагрупою ці місця провайдер не має права змінювати.

Так само і єдиний легальний супутниковий провайдер Viasat має змогу самостійно формувати автоматичний перелік каналів.

Сортування каналів у цифровому ефірі

Складніше ранжують канали в цифровому ефірі (Т2), де є два провайдери — «Зеонбуд» і Концерн РРТ.

У пресслужбі «Зеонбуду» у відповідь на запитання «Детектора медіа» розказали, що порядок каналів визначається програмним забезпеченням пристрою (телевізора чи приймача) та може формуватися за такими критеріями:

• за частотою — під час автосканування приймач знаходить цифрові мультиплекси (пакети каналів) у порядку зростання частоти;
• за логічним номером каналу (LCN) — якщо пристрій підтримує цю функцію, канали автоматично сортуються відповідно до заданих номерів;
• за алфавітом — у разі, якщо сортування відбувається за назвою каналу;
• за технічними ідентифікаторами й іншими параметрами.

Усе залежить саме від пристроїв. Наприклад, одні з перших найпопулярніших приймачів компанії Strong автоматично формують переліки у порядку зростання частот. Тобто канали не розміщуватимуться залежно від мультиплексів (спершу МХ-1, останнім — МХ-7), а саме за порядковим номером частоти. На це ранжування саме у таких приймачах не впливає назва каналу, написана кирилицею, латиницею чи цифрою.

Як розказав у коментарі «Детектору медіа» Андрій Жолдаков, керівник ТОВ «Стронг Юкрейн», вплинути на формування цього переліку зараз може виробник приймачів, якщо отримає запит від «Зеонбуду» чи Концерну РРТ щодо розміщення певних каналів на певних кнопках: «Тобто виробник обладнання може поставити будь-який канал на частоті Х першим. У світі торгують кнопками. Щоб бути на перших трьох кнопках, канали платять гроші. Це дуже популярні місця для медіабродкастерів. Наприклад, у Великій Британії канали групи Sky завжди на перших кнопках. Але у нашій країні так не склалося».

У часи кодування, за його словами, ситуація була іншою, бо тоді у самого «Зеонбуду» була можливість самостійно без участі виробників обладнання розміщувати канали на певних кнопках: «У тогочасних приймачів була така опція, яка давала бродкастеру змогу рухати канали. Однак він цього не робив. До кодування кілька разів були вказівки щодо ранжування каналів. Але вони не були системними і зрештою не була створена зрозуміла ринку система оплати за перебування на певних кнопках у Т2. І взагалі до кодування у каналів із “Зеонбудом” були досить напружені стосунки, на ринку було багато нагальніших питань і ніхто не “розігрував” перші кнопки».

А от зараз «розіграти» перші кнопки у цифровому ефірі взагалі неможливо. Через те, що на ринку багато різного обладнання. Раніше були дві компанії, які мали більшу частину ринку — це Strong і «Ромсат» (саме їхні тюнери «Зеонбуд» рекомендував для купівлі у 2014 році, інші називав нелегальними — «ДМ»). Вони постачали на ринок сотні тисяч приймачів.

«Коли тюнери уніфіковані, тоді можливо впливати й на розміщення каналів на певних кнопках. Але зараз на ринку “зоопарк”. У часи кодування тюнери Strong мали 70%, решта була від “Ромсат”. З часу скасування кодування у 2022 році частка “зоопарку” виросла на 40%. Також зараз на ринку всі нові телевізори мають вбудовані тюнери, які можуть приймати ефірний і супутниковий сигнал. І вони також мають свою частку та домінують разом із “зоопарком”. Тому зараз неможливо зробити так, щоб на першій кнопці у всіх був канал Х. До компанії Strong із приводу ранжування каналів не звертався ні “Зеонбуд”, ні Концерн РРТ. До того ж, не думаю, що в цьому є сенс. Адже, якщо канал не цікавить глядачів, то перша кнопка йому не допоможе», — додав Андрій Жолдаков.

Тож виходить, що зараз, окрім приймачів від різних виробників, є ще й телевізори з вбудованими тюнерами — й усі ранжують канали по-своєму: за частотою, алфавітом, порядковим номером. При цьому перелік за частотою може бути різним умовно в Києві та Чернігові, це залежить від розташування приймачів. Ось актуальний список частот, наданий Концерном РРТ:

(тут треба доєднати вкладеним вордівським файлом список частот, який спеціально для нас актуалізував концерн, надсилала його у тому ж листі, що й текст)

Як розказав у коментарі «Детектору медіа» технічний директор Концерну РРТ Сергій Семерей, при ввімкненні автоматичного пошуку телеканалів приймач буде сканувати телевізійний діапазон у порядку зростання частот. Але при цьому спочатку віднайде телеканали у метровому діапазоні (МХ-7), а потім — у дециметровому (МХ-1, 2, 3, 5 і локальні мультиплекси): «А ось варіантів, як знайдені телеканали будуть посортовані та розставлені у списку (“за кнопками”), є дуже багато. Тому ми радимо користувачам насамперед уважно прочитати інструкцію з налаштування їхнього телевізора чи сеттопбоксу».

Уніфікований перелік для всієї країни

Окремо слід розказати про функцію LCN (система логічної нумерації каналів).

«Провайдер, який здійснює телевізійне мовлення, на власний розсуд сортує канали», — пояснив Сергій Семерей. Тобто «Зеонбуд» або Концерн РРТ на станції мультиплексування підшивають нумерацію каналів у телевізійний потік.

Але зараз в Україні ніхто не регулює призначення ідентифікаційних номерів — як логічної нумерації каналів, так і нумерації мультиплексів тощо.

«Через це LCN телеканалам присвоюють не регулятори галузі, а самі провайдери  (“Зеонбуд”, Концерн РРТ, інші), які конкурують між собою та часто використовують одні й ті ж самі LCN. На жаль, це  призводить до некоректної роботи приймачів, будуються хаотичні списки із загальнонаціональних і регіональних телеканалів різних мультиплексів», — розповів Сергій Семерей.

Наприклад, оператор «Зеонбуд» присвоює каналам у мультиплексі МХ-1 порядкові номери з 1  по 8, а у мультиплексі МХ-2 — з 9 по 16 і так само далі. І водночас державний мультиплекс МХ-7 так само присвоює своїм каналам порядкові номери від 1 до 12. І виходить, що пристрій (приймач чи телевізор із вбудованим тюнером), де ввімкнена система логічної нумерації, просто не знає, що робити. Деякі пристрої ставлять спершу нумерацію МХ-1 й МХ-2, а інші — МХ-7. Уніфікованого переліку все одно ні в кого не буде. І попри те, що цифровий оператор поставив канал на першу кнопку, в списку він може бути не в першій десятці.

У коментарі «Детектору медіа» Сергій Семерей сказав, що Концерн РРТ нумерує канали відповідно до дати підписання договору. Наприклад, «Армія ТБ» уклала угоду найпершою, відповідно і має першу кнопку. У «Зеонбуду» логіка сортування за LCN може бути іншою.

Але при цьому система логічної нумерації не завжди працює, тюнери й телевізори можуть сортувати канали не лише за LCN, а й за частотою тощо. А у пресслужбі «Зеонбуду» повідомили, що канали можуть змінювати свою кнопку при  зміні частоти чи появі нових мовників в ефірі, тоді відбувається пересканування списку. Також деякі пристрої періодично оновлюють перелік каналів, що може змінити їхній порядок.

«І в такому разі провайдери справді не мають впливу на те, яке рішення прийме  програмне забезпечення  конкретної моделі приймача, якщо, наприклад, телеканал із МХ-7 має однаковий  LCN із телеканалом із МХ-1», - додав Сергій Семерей.

Систему логічної нумерації (LCN) користувач може вимкнути самостійно. Тоді, за словами Сергія Семерея, у більшості телевізорів і сеттопбоксів з’явиться можливість створювати список, наприклад, за назвою програми чи за частотою мультиплекса в частотному плані ефіру, що використовується в конкретному місті: «При формуванні переліку каналів “за назвою” матиме значення, які символи використані в назві. Зазвичай на початку списку з’являються канали, назва яких починається з цифри, далі латинський алфавіт (велика і маленька буква), потім кирилиця (велика і маленька буква). Також є моделі з пропрієтарним алгоритмом формування переліків, тобто не стандартизованим, унікальним для конкретної моделі».

Виходить, що у цифровому ефірі перелік кнопок неконтрольований. Вплинути на нього та   надати більшості свій рекомендований список неможливо. Тому глядач може або погоджуватися на автоматичне мінливе ранжування, або формувати свій список  самостійно.

Така хаотична ситуація з номерами каналів як в Україні нехарактерна для  багатьох європейських країн, де регулятор прописує нумерацію  каналів для всіх мультиплексів. Таким чином не виникає дублювання каналів і  на всіх телевізорах глядач отримує уніфіковане ранжування. Також така уніфікація важлива для прикордоння, де приймачі можуть ловити не лише українські, а й закордонні канали. І геть не зайвим було б, якби українські в автоматичному списку ставали на перші кнопки.

У Польщі, до прикладу, нумерацію каналів  присвоює медійний регулятор, який формує список на основі важливої для суспільства інформації. На перших двох кнопках розміщуються канали польського суспільного мовника (TVP), далі йде регіональне СМ, а потім  комерційні канали. При запуску нових мультиплексів для них резервують номери. Для того, щоб ця система запрацювала і в Україні, потрібне внесення змін до профільного закону «Про медіа».