Маленькі провідники між світами: чому давні люди водили дітей у глибокі печери
Маленькі провідники між світами: чому давні люди водили дітей у глибокі печери

Маленькі провідники між світами: чому давні люди водили дітей у глибокі печери

Небезпечна подорож мала сенс у уявленнях людей палеоліту

В цей час вчені знають про сотні прикладів наскельного живопису, створеного стародавніми людьми в проміжок часу від 40 до 14 тисяч років тому. Мало того, деякі малюнки чи відбитки явно належать дітям. З погляду сучасних батьків, ідея провести дітей по глибоких заплутаних тунелях, у місця, де є серйозна проблема нестачі кисню, явно не видасться гарною. Однак у давнину у цьому бачили сенс.

Вчені вважають, що це було з деякими ранніми релігійними практиками. Нове дослідження було оприлюднено у журналі Arts.

Як приклади автори дослідження наводять печери Рюффіньяк і Гаргас із Франції, а також Базура з Італії. У всіх трьох були знайдені відбитки дитячих ніг і долонь, при цьому в деяких місцях вони не змогли б залишити їх без допомоги дорослих.

Дитячі малюнки в печері Рюффіньяк

"Ми вважаємо, що діти також відігравали унікальну культурну роль у цих печерах: маленьким дітям приписувалися особливі якості в духовному світі, які дають змогу спілкуватися з сутностями з потойбічного світу, які, як вважалося, були доступні в глибинах печер", — кажуть вчені.

У багатьох стародавніх культурах, на кшталт сучасних африканських народів чи доколумбових цивілізацій Америк, печери мали сакральні значення і сприймалися як портали між світами. Вони могли символізувати вхід у підземний світ, місце народження життя або безпосередньо утробу Землі.

При цьому дітей багато ранніх культур не вважали повноцінними людьми, а швидше чимось на межі зі світом духів. Подібні забобони про особливу чутливість дітей до потойбіччя навіть зберігаються в сучасних спільнотах, особливо якщо їхні представники захоплюються езотерикою. Звичайно в реальності це пов’язано з тим, що у дітей ще не повністю сформована психіка і тому вони легше змішують реальність із фантазією, а також гірше відчувають межу між собою та оточенням.

Дитячі малюнки в печері Рюффіньяк

Цю особливість багато релігій використовували як свідчення певної перехідної форми існування. Наприклад, у американських індіанців немовлят вважають частково духами, а в японців дітей до 7 років порівнювали з божествами та використовували під час проведення ритуалів.

"З цієї причини корінні культури по всьому світу протягом усієї історії та доісторичних часів розглядали дітей як "активних агентів" — посередників між цим світом та сутностями, що населяють природний світ, підземний світ і космос загалом", — кажуть автори дослідження.

Вчені зазначають, що стародавні мисливці-збирачі прагнули жити в гармонії з природою та зберігати "поважні стосунки" з тваринами, рослинами, камінням та іншими речами, які вони використовували у повсякденному житті. А щоб донести "повідомлення" до духів вони потребували своєрідних "провідників" і на цю роль відмінно підходили діти.

"У цій статті ми пов’язуємо ці ідеї та припускаємо, що діти приєднувалися до дорослих у подорожах до глибин печер та брали участь у малюванні та ритуалах у рамках своєї ролі у спільноті — як ідеальні посередники з сутностями з потойбічного світу", — додали автори дослідження.

Як повідомлялося раніше, археологи в Нідерландах змогли виявити язичницьке місце поклоніння, в якому приносили жертву "диявольські гроші". Знахідка цінна не тільки тим, що проливає світло на життя людей, які жили в тому регіоні в дохристиянські часи, а й, можливо, показує зміну епох.

Теги за темою
Діти
Джерело матеріала
loader
loader