Послуги з ухилення від мобілізації: екссуддя Геннадій Лепеха та його син адвокат Костянтин помічені у шахрайстві

Родина Лепехів, поряд із великою кількістю інших подібних випадків, стала одним із прикладів правового свавілля, корупції та шахрайства в українській судовій системі.

Про це пише "Інформер".

Геннадій Лепеха, відсторонений суддя Господарського суду Одеської області, та його син, «псевдоадвокат» Костянтин Лепеха, протягом багатьох років намагались собі створити серед громадськості Одеської області образ «рішал» з ілюзією впливу на судові процеси, пропонуючи послуги уявного «вирішення питань» в кулуарах.

Але, як це зазвичай і стається, за спектром «послуг» стоїть банальне шахрайство для отримання особистої вигоди, незалежно від законності своїх дій.

Геннадій Лепеха набув сумнівного статусу судді ще з 2011 року через численно майно, походження якого він так і не зміг обґрунтувати.

Лепеха-старший, між іншим, у 2023 р.

Вищою радою правосуддя був визнаний таким, який не відповідає критеріям доброчесності, та усунений із посади судді.

Недоброчесний декларант.

28 листопада 2023 р.

Вища рада правосуддя звільнила Геннадія Лепеху з Господарського суду Одеської області.

Причин же для звільнення судді чимало, зокрема, під час співбесіди з ВККСУ у 2018 році він не зміг пояснити велику кількість статків його родини: будинки, квартири, причал, елітні авто, дорогі годинники та ювелірні прикраси тощо.

«Чітких пояснень щодо незазначення у деклараціях сум готівкових коштів і коштів, розміщених на банківських рахунках членів його сім’ї, суддя під час співбесіди не надав», – вказано у висновку Вищої ради правосуддя за 2018 рік.

Однак це не єдиний скандал за участю Геннадія Лепехи.

У 2016 році його викрили на внесенні неправдивої інформації у декларацію.

Так, за 2015 рік суддя вказав свою зарплату в розмірі 186 тисяч гривень, а дружини – 30 тисяч гривень.

Але свого часу журналісти «Наші гроші» з’ясували, що Геннадій Лепеха намагається приховати реальну інформацію про нерухомість, якою він володіє.

Так, у тому ж році дружина екссудді Господарського суду стала співвласницею бази відпочинку на Одещині.

ЗМІ повідомляли, що для комісії також залишилося загадкою доходи родини Лепехи, а саме заробіток в 1 мільйон доларів, тоді як за інформацією НАБУ їхні спільні доходи не перевищували 2 мільйонів гривень.

Матеріали про звільнення Геннадія Лепехи, якого визнали таким, що не відповідає критеріям доброчесності розглядалися за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів з незрозумілих причин майже 5 років.

Але все ж таки, за звільнення Лепехи проголосували 10 із 13 членів Вищої ради правосуддя.

Окрім того, визнаний корупціонером суддя Лепеха відповідав за оформлення банкрутства проблемних фірм групи «генерал-єнакіївських», яка роками освоювала державні гроші через тендери з постачання харчів для армії.

Втративши у 2023 р.

посаду, а з нею – «годівницю», суддя Лепеха до відчаю, ймовірно, не вдався, та на тлі кровопролитної війни знайшов шлях збирати кошти з ухилянтів.

«Відмазування»від армії.

Геннадій Лепеха та його син Костянтин при зручній нагоді хизуються тим, що вони нібито на короткій нозі з усіма військкомами, а ТЦК, по суті, в їхній кишені.

Насправді це фарс двох шахраїв, за яким стоїть банальний спосіб зайняти нішу незаконного збагачення.

Вони шукають недобросовісних громадян, які, своєю чергою, шукають незаконні шляхи ухилитися від мобілізації.

Але насправді для Лепехів це привід збагатитися на актуальній темі, на яку вони ж штучно і створюють попит.

Результати такого роду послуг від Лепехів відомі: вони викликаються «відмазати» від армії чи то рішенням, чи то знайомствами у ТЦК, вимагають аванс наперед, але гарантій не дають.

У підсумку ухилянти «обілечуються» у Костянтина та Геннадія Лепехів ще на етапі спроби «відмазатися» і в передчутті дива очікують на результат.

Але дива не стається і, звісно, грошей Лепехи нікому не повертають.

Мало того, що ідея з «відмазуванням» докорінно не законна, так ба більше, виявляється шахрайською фантазією задля збору авансів.

«На двох стільцях».

Родина Лепехів заробила свою репутацію шахраїв безпосередньо на тому, що вони грають по обидві сторони судового спору, обіцяючи сторонам «вирішення питання» через привілейовані стосунки з працівниками Господарського суду Одеської області.

Сьогодні Геннадій Лепеха, попри звільнення з посади, продовжує створювати ілюзію впливу в судах першої інстанції, щоб нібито обіцяти результат «потрібного» рішення.

Однак обіцянки, які вони дають сторонам спору, зазвичай виявляються порожніми.

Колишній суддя та його син діють як банальні посередники-аферисти, одержуючи гонорари від обох сторін судового спору.

Але зрештою рішення ухвалюється на розсуд суддів і, як правило, сторона, що програла, не отримує нічого, а Лепехи в будь-якому випадку в плюсі.

Класична схема шахрайства.

Якщо Костянтину Лепесі все ж вдається офіційно продати свої непрофесійні адвокатські послуги, то в залі судових засідань він поводиться зухвало: перебиває суддів і демонструє повну неповагу до присутніх, хто б це не був – судді, адвокати, позивачі чи відповідачі.

Манери та мова виглядають дуже далекими від уявлень про норми адвокатської етики.

А за межами зали суду Костянтин Лепеха використовує перед клієнтами всю ту ж ілюзію тиску на трійку суддів і уявний авторитет здатності впливати на них.

Однак, як вже зазначалося, про кулуарний тиск із боку Лепехів мови бути не може.

Ні кумівства, ні компетенцій, а тільки бажання зібрати аванс із тих, хто сподівається на «рішал» поза законом.

Родина Лепехів як один із символів корупції та правового шахрайства.

Лепехи виступають прикладом того, як в образі представників Феміди можна прославитися шахраями.

Геннадій Лепеха, попри своє звільнення, продовжує використовувати ілюзії зв’язків у судовій системі, а його син Костянтин є прикладом некомпетентного адвоката, який фантазує на тему «впливових зв’язків» батька для того, щоб заробляти на клієнтах.

Замість того, щоб законно відстоювати права та інтереси, вони вдаються до ошукування тих, хто зневажає законодавство.

Корупція в судовій системі та маніпуляції, особливо в умовах війни, завдають істотної шкоди не лише окремим громадянам, а й державі загалом.

Репутація Геннадія та Костянтина Лепехів як корупціонерів, шахраїв і маніпуляторів має стати відомою широкому загалу.

Це не тільки питання справедливості для тих, хто став жертвою їхніх дій, а й проблема ширшої боротьби зі зрадниками, які підривають на користь агресора обороноздатність країни під час страшної війни та корумпують судову систему.