/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fa2328e32eaf36941125744c15cd260c5.png)
Залужний чи Арестович? Хто не має законного права балотуватись у президенти, пояснили у ЦВК
Перебування за кордоном має більше значення, ніж здавалось
Українці, які тривалий час перебувають за кордоном, не можуть балотуватись на президентські вибори. Проте тут є нюанс, який дотичний до посла України у Великій Британії Валерія Залужного та колишнього радника Офісу президента Олексія Арестовича.
Як зазначив голова Центральної виборчої комісії (ЦВК) Олег Діденко в інтерв'ю "Українській правді", особи, які виїхали з України, не можуть балотуватися ні на президентських, ні на парламентських виборах.
"Відповідно до Конституції та Виборчого кодексу, вимагається факт постійного проживання на території України протягом останніх 5 чи 10 років, залежно від виду виборів. І така підстава як виїзд за кордон на час воєнного стану не передбачена", — каже Діденко.
Він наголошує, що у 2022 ЦВК пропонувала розв'язати цю проблему і внести воєнний стан у закон як підставу, яка не обчислюється в терміні безперервного проживання. Але тоді виникло чимало дискусій, які тривають і досі.
Діденко додає, що згідно з законом є ряд поважних підстав для виїзду, які не вважаються перериванням проживання в Україні, зокрема лікування, навчання чи відрядження.
Відповідаючи на питання кореспондента, що умовно Залужний може балотуватись, а Арестович — ні, голова ЦВК сказав: "Давайте відійдемо від прізвищ". За його словами, людина, яка за кордоном через відрядження, має право висувати свою кандидатуру на пост президента. А от особи, що виїхали без поважних причин на тривалий час, — ні.
Зауважимо, що Залужний як посол України часто перебуває за кордоном у відрядженнях, а Арестович виїхав з України ще у 2022 році і досі не повернувся. З цього випливає, що перший має законні підстави балотуватись, а другий — ні.
До того ж, за словами Діденко, посольство в іншій державі – це фактично територія України. Однак, навіть попри зміни у виборчому процесі у 2019 році, старий підхід залишився.
"Можливо, лібералізація трішки відбулася, але ті категорії, які підпадали під виключення, вони так і залишилися основні: відрядження, навчання, лікування, відпустка, можливо. І знову ж, там є строки: 180 днів протягом року і 90 днів разовий виїзд. Тобто якщо менше цих строків, то це вважається проживанням в Україні", — підсумував голова ЦВК.

