Близько 1 млн документів українських автовласників роками були у незахищеному доступі, — фахівець з кібербезпеки

Протягом трьох років з моменту виявлення проблеми документи деяких автовласників близько чотирьох років зберігалися у незахищеному сховищі.

Як повідомляє Kyiv Independent, 992 978 документів українських автовласників зберігалися у сховищі одного з відомих світових хмарних провайдерів. Йдеться про дані що стосуються техоглядів, переважно власників вживаних авто з-за кордону, зокрема паспорти, номери платників податків, водійські посвідчення та реєстраційні документи. До 1 квітня документи були доступні у незахищеному та незашифрованому вигляді. Звичайні користувачі не мали до них доступу, але для зловмисників він не був складним.

Йдеться про дані 2021 року та більш пізні. Діксон знайшов їх ще у квітні 2022 року та повідомив українській владі, але відтоді їхній статус не мінявся, до вчорашнього дня. Ймовірно, документи походять з техцентрів, котрі оглядають та сертифікують вживані іномарки — дані перевірок транспортних засобів складають ядро ​​бази. У ній можна було знайти фотографії, квитанції оглядів, сертифікати, а також особисті дані з документів десятків тисяч, а можливо й сотень тисяч власників. База регулярно поповнювалася, останній раз це сталося 11 березня 2025 року.

Фахівець стверджує, що за допомогою недорогих спеціальних програм зловмисник міг би відносно легко орієнтуватися в базі та знаходити документи. Спосіб упорядкування даних ускладнює масове використання або пошуку ​​списку. Сам Діксон успішно експериментував з цим, за його словами, таке ПЗ безумовно є у хакерів з росії або інших країн.

Діксон попередив українську Групу на комп’ютерні загрози України (CERT-UA) у 2022 році, згідно з електронними листами, які переглянули журналісти. Його попросили надати додаткову інформацію, але CERT-UA «замовк» на три роки. Представник Держспецзв’язку, який курує CERT-UA, сказав Kyiv Independent, що відповідальність за обидва полягала в кіберінцидентах, серед яких не було витоків даних. Він зазначив, що за ці дані, ймовірно, відповідає Міністерство цифрової трансформації, і відмовився від подальших коментарів. Після дослідження ситуації видання зазначає, що в Україні досить складно знайти відповідальних за подібні випадки.