Як заяви Трампа про Гренландію "струснули" Данію та що буде робити Копенгаген

Минулого тижня американську космічну базу на півночі острова Гренландія відвідав віцепрезидент США Джей Ді Венс, де, серед іншого, посилив критику в бік Данії.

Візит відбувся на тлі заяв Дональд Трампа про бажання приєднання арктичного острова до Сполучених Штатів.

Втім заяви американського президента об’єднали гренландців та змусили Копенгаген зайняти більш активну позицію.

Про реакцію Данії на загарбницькі заяви адміністрації Дональда Трампа, а також про позицію гренландців та їхнього уряду, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Іванни Костіної Готовність до жорсткої розмови: як Данія реагує на погрози Трампа забрати Гренландію.

Далі – стислий її виклад.

Представникам американської адміністрації після її загарбницьких заяв не раді на острові й не соромляться це демонструвати.

Тому коли на початку минулого тижня стало відомо про запланований візит американської делегації на чолі з другою леді Ушею Венс до Гренландії, реакція не забарилася.

Чинний на той момент прем’єр Гренландії Муте Егеде заявив, що візит за нинішніх обставин виглядає як провокація.

Прем'єрка Данії зайняла схожу позицію, заявивши, що США цим візитом чинять "неприйнятний тиск" на гренландців.

Туристична агенція в місті Нуук, яка спочатку погодилась на те, щоб дружина віцепрезидента США відвідала її офіс, згодом відкликала дозвіл, заявивши, що не хоче брати участь у політичному цирку і бути хоч якось пов'язаною з MAGA.

За цих умов і на тлі очікувань протестів американці зрештою вирішили не відвідувати міста Нуук і Сісімут, не спостерігати за перегонами на собачих упряжках, обмежившися самою базою Пітуффік.

А до Уші Венс у поїздці приєднався і її чоловік, віцепрезидент США.

Скорочення програми візиту стало маленькою перемогою для гренландців, це привітали і в Данії.

Однак без скандалів все ж не обійшлося.

На американській військовій базі Пітуффік Джей Ді Венс заявив, що Данія недостатньо інвестує в архітектуру безпеки острова і що у США "немає іншого вибору", окрім як зайняти важливу позицію для забезпечення безпеки острова.

Дедалі гостріший тон заяв, які лунали протягом останніх десяти днів з Вашингтона, вимагав від уряду Фредеріксен активізації.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що країна відкрита до критики, але не таким тоном.

Він згадав про оборонну угоду 1951 року між Данією та США, яка "відкриває широкі можливості для Сполучених Штатів мати набагато сильнішу військову присутність у Гренландії".

"Якщо це те, чого ви бажаєте, то давайте це обговоримо", – додав Расмуссен.

Схожим чином відреагувала на виступ Венса і прем’єрка Данії Метте Фредеріксен.

Громадськість у Данії теж не лишилася осторонь.

В суботу, наступного дня після візиту Венса на острів, демонстрації пройшли у Копенгагені, біля посольства США, та в Орхусі.

Основним повідомленням цих акцій було підкреслити єдність Данії і Гренландії перед тиском з боку США.

Але і це не зупиняє Дональда Трампа.

В інтерв'ю 29 березня він заявив, що США стовідсотково отримають острів.

Того ж дня в офісі Фредеріксен оголосили про її майбутній "візит для зміцнення єдності з Гренландією".

2 квітня прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен розпочинає триденне турне до острова.

При цьому її візит відбудеться ще до початку роботи нового уряду Гренландії, який збереться на перше засідання 7 квітня.

А також напередодні першої американсько-данської зустрічі на високому рівні, яка запланована на 3 квітня.

Візит Фредеріксен гаряче привітав майбутній прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен, лідер партії "Демократіт".

Він відкрито говорить про бажання посилювати партнерство з Данією і критикує останні заяви Дональда Трампа.

Докладніше – в матеріалі Іванни Костіної Готовність до жорсткої розмови: як Данія реагує на погрози Трампа забрати Гренландію.