/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2Fc0cec2465fa5a637f72c9fd63c4e17ab.jpg)
Молодість до 45 років: вчений пояснив, як це вплине на демографію в Україні
У соціальних мережах українці активно обговорюють нові критерії щодо віку, які були змінені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).
За новою класифікацією, громадяни «до 45 років» тепер вважаються молодими.
Решта категорій поділена таким чином: середній вік — від 45 до 60 років, похилий — від 60 до 75, старечий — до 90, а після 90 років — довгожителі.
Українці радіють новині, мовляв, ВООЗ «подовжила їм молодість», а хтось стривожився, бо ж, якщо середній вік збільшили, то тепер питання — чи «дотягнуть» вони до пенсії.
ua поцікавився у Олександра Гладуна, заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ, чого нам очікувати від таких змін, скільки років триває життя українців і коли офіційно закінчується молодість.
Демографічні критерії, що воно таке.
— Як нові норми щодо віку від ВООЗ позначиться на демографії, яких змін очікувати українцям?.
— Йдеться не про норми, а лише про певні вікові критерії, які для класифікації використовує ВООЗ.
Наприклад, демографи, в залежності від мети дослідження, використовують власні критерії.
І тут головне — що лежить в їх основі.
Під час вивчення постаріння населення, ми використовуємо дві формули розрахунків: це частка населення у віці 60 років і старше або частка населення у віці 65 років і старше від загальної чисельності населення.
Таким чином науковці аналізують процеси постаріння у структурі населення — старе воно чи ні.
До речі, вибір обидвох критеріїв залежить від конкретної країни і більше пов’язаний з тривалістю життя або з економічною активністю населення.
Наприклад, критерій у 60 років і старше, більше використовують у країнах колишнього СРСР чи у тих країнах, де тривалість життя невелика — 60-70 років.
До того ж, у колишньому СРСР та й в Україні — вік від 60 років пов’язаний з масовим виходом людей на пенсію.
В Західній Європі — тривалість життя більша, і відповідно, вихід людей на пенсію трохи пізніший, тому там використовують критерій у 65 років і старше.
Загалом, зараз триває перехід на міжнародні стандарти, тому у демографії, у більшості випадків, використовується критерій у 65 років і старше, але не завжди, бо все залежить від мети дослідження.
У середньовіччі старими ставали у 40.
— Підвищення вікових критеріїв, якось вплине на українців?.
— Щодо нововведення від ВООЗ, то тут питання, які вона критерії для цього використовує.
Мабуть, це більш достеменно можуть обґрунтувати медики-геронтологи, які досліджують процес, коли саме молодість людини закінчується, а починається інший етап у житті.
У медиків є власні вікові критерії, якими вони керуються, наприклад, за різницею аналізів крові молодої і старої людини.
Адже біологічний стан людини, може бути різним.
Трапляється, що в 30 чи 40 років людина може бути старою за якимось медичними критеріями.
А трапляється, навпаки, у 60 років — людина за медичними показниками ще моложава.
Я гадаю, що вікові критерії ВООЗ підвищено, тому що умови життя людей постійно змінюються та покращуються, а основні процеси постаріння людей, які вивчають медики, настають значно пізніше.
Тому ВООЗ переглянула свою вікову шкалу.
Вони враховують зміни пов’язані з психічним та фізіологічним здоров’ям населення, що, своєю чергою, позначається на тривалості життя і психологічному сприйнятті людиною свого віку.
Якось я дивився фільм про династію Медічі, яка панувала у XVI столітті.
Запам’яталася фраза сина, який каже матері: «Мамо, мені вже 18 років, я вже половину життя прожив».
В ті часи вельможі жили довше, ніж звичайні люди, але тим не менше, ця фраза, відображає демографічну ситуацію, яка існувала на той час.
У цей період і практично до початку XX століття, тривалість життя людей була плюс-мінус 40 років.
Тоді ще не було медичних критеріїв, але психологічно, людина, якій було за 40 років вважалася старою, а зараз — це молода людина.
Загалом, те, що зміщення молодого віку просувається у більш старші вікові групи, є відображенням загального постаріння населення та покращення якості життя.
А те, що молодий вік підвищується, можна навіть назвати демографічним прогресом людства.
Адже, якщо порівнювати з XVI століттям, то там взагалі було важко визначити, хто був молодим, а хто старим, зараз цей критерій кардинально змінився.
Тож критерії ВООЗ ніяк не вплинуть на демографічний розвиток, це просто відображення прогресу.
До якого віку триває молодість в Україні.
— А яким є наразі офіційний вік молоді в Україні?.
— Щодо критеріїв молодості в Україні, то вони відображенні в низці законодавчо-нормативних актів.
У декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні», яка була затверджена 1992 року, молоддю вважалися особи з 14 до 28 років.
Як і було за радянських часів, коли діяв комсомол.
Згодом вік молоді було «підвищено» до 30 років.
А 2001 року в Україні було ухвалено закон «Про основні засади молодіжної політики», і у ньому вік молоді визначено до 35 років.
У Сімейному кодексі молодою вважається сім’я, де чоловік і дружина мають вік до 35 років.
Тобто у правовому полі вік молоді в Україні визначений на рівні 35 років.
Гадаю, що в Україні навряд чи буде змінено молодіжний вік, бо це пов’язано з певними пільгами, наприклад, при придбанні житла, отриманні молодіжних кредитів та іншого.
Тому з одного боку ВООЗ має власні критерії щодо віку, а органи державного управління України можуть використовувати зовсім інші підходи.
До речі, у мене є своя «вікова шкала»: до 25 років — перша молодість, до 50 — друга, до 75 років — третя, а потім починається четверта.
І все життя — ти молодий.
— Якщо молодіжний вік збільшити в Україні до 45 років, чи змінить це ситуацію з народжуваністю?.
— Певні зрушення можливі, якщо законодавчо змінювати критерії щодо молодої сім’ї.
Наприклад, якщо сім’я у 45 років вважатиметься молодою, тоді вона зможе скористатися певними пільгами, які надає держава і, можливо, це опосередковано вплине на народжуваність.
Але лише опосередковано.
Вік не головне, а стаж та внески.
— А чи може це вплинути на ринок праці, якщо за рекомендацією ВООЗ продовжити молодість?.
— На ринок праці це не вплине.
Розумієте, у всіх країнах люди живуть довше.
А враховуючи, що вікова структура населення старішає, особливо в країнах Європи, тому пенсійний вік потроху збільшується в усьому світі.
Формально в Україні пенсійний вік починається у 60 років, але фактично люди у нас виходять на пенсію пізніше.
І вік вже не відіграє визначної ролі як раніше, бо все залежить від страхового стажу, тобто скільки років людина сплачувала страхові внески до Пенсійного фонду.
Саме це вже стало критерієм щодо отримання пенсії, а не вік людини.
До речі, у західних країнах теж є проблема з постарінням населення і виходом на пенсію.
Наприклад, коли у Франції уряд збирається підвищити пенсійний вік на рік-два, то люди висловлюють незадоволення, виходять на страйки.
Від чого залежить тривалість життя.
— Чи буде досяжним «пенсійний вік» для українців?.
— Зі змінами критеріїв ВООЗ це точно не пов’язано.
Тривалість життя напряму залежить від ситуації в країні.
Якщо ми виключаємо чинник війни, то тривалість життя тісно пов’язана з розвитком та обслуговуванням медичної системи, поведінкою людей, екологічною ситуацією.
Це цілий комплекс чинників, але зараз в усьому світі на перше місце виходить головний — поведінка самої людини.
Після того, як були подолані масові інфекційні захворювання, співвідношення між внеском у тривалість життя системи охорони здоров’я і внеском самої людини, почало зміщуватись у бік громадян.
У минулому, коли були відсутні санітарні та гігієнічні норми, державні заходи та пропаганда здорового способу життя, більше впливали на тривалість життя людей.
А зараз, коли все це вже відпрацьовано, а від інфекцій є відповідні щеплення, ми розуміємо, що треба дотримуватися правил гігієни, вважати своє життя цінністю, берегти себе, займатися спортом, правильно відпочивати.
Тобто більше і більше все починає залежати від самої людини.
Скільки в середньому живуть українці.
— Чи відомо, яким зараз є тривалість життя українських жінок і чоловіків?.
— Напередодні ковіду та широкомасштабного вторгнення (у 2019 році) тривалість життя чоловіків в Україні була біля 67 років, а у жінок на 10 років більше — 77.
Дуже суттєво, десь роки на два, тривалість життя українців знизилася у 2021 році.
Тоді коронавірус вийшов на друге місце, після серцево-судинних захворювань, як причина смертності.
Того року в Україні від коронавірусу померло людей більше, ніж від онкологічних захворювань.
Під час війни оцінити тривалість життя українців дуже важко.
Але можу сказати, що тривалість життя точно зменшилася на декілька років.
У жінок це зниження менше, а у чоловіків — років на 5, вони гинуть на фронті.
Щоб нормально визначити цей показник, треба знати статево-вікову структуру померлих, якої ми зараз достеменно не знаємо.
Постаріння населення України.
— Як можна зупинити постаріння населення в Україні, що для цього потрібно змінити?.
— Проблема не в тому, що у нас довше живуть люди, а в тому, що рівень постаріння підвищується за рахунок того, що у нас менше народжується дітей.
Як я вже казав, рівень постаріння населення розраховується, від частки осіб у віці 60 чи 65 років та старше до всього населення.
А якщо частка молоді та частка народжень — все менше і менше, то відповідно питома вага людей старшого віку зростає.
За тривалістю життя Україна програє розвинутим країнам Європи, приблизно на 8-10 років, якщо казати про жінок, а чоловіки — 15-17 років.
Тому резерви у підвищенні тривалості життя у нас є і у постарінні теж.
Але суто арифметично постаріння населення буде зменшуватися, якщо збільшуватиметься народжуваність, але потрібно щоб вона була вищою.
Принаймні, щоб одна жінка в Україні мала дві дитини.
Але така ситуація з народжуваністю повинна тривати років 20-30.
Тоді це суттєво вплине на інші демографічні показники.
За один рік нічого кардинально не зміниться.
Раніше ТСН.
ua розповідав, яким буде співвідношення чоловіків та жінок в Україні після війни: демограф ошелешив прогнозом.

