Vogue показав, як українські жінки опановують чоловічі професії на прикладі майстрині-металурга з Метінвесту

Це єдине місце у світі, де роблять спеціальні заготовки для залізничного транспорту, які потім використовуються у вагонах і локомотивах.

«У дитинстві я хотіла стати лікаркою, акушеркою-гінекологинею.

Мріяла побачити, як народжується життя.

Тут, на комбінаті, воно теж народжується.

Просто з розплавленої сировини — залізної руди, агломерату, окатків і коксу — ми отримуємо продукцію, необхідну людству», — розповідає Олеся Голуб.

Йдеться про чавун, арматуру і сталевий прокат, які потрібні для зведення висоток і мостів, прокладання залізниці й метро.

У металургію Олеся потрапила випадково: іспити до Дніпровського державного технічного університету склала за компанію з подругою.

Починала в доменному цеху на робочій посаді, згодом перейшла до адміністративної роботи.

Пів року тому їй запропонували стати майстринею виробництва.

Вона вагалася: «Якщо на попередній посаді відповідала за документи, то тут — за життя людей».

Зараз вона керує дільницею, куди гігантські вантажні ковші доставляють шлак після випуску з доменної печі.

Голуб контролює процес транспортування, розподіляє підлеглих на окремих ділянках, стежить за безпекою.

Робота важка: шуми, висока температура, задушливе повітря — тому її традиційно вважають чоловічою.

Долати цей стереотип Олесю спонукають не лише власні амбіції, але й реалії життя: частина металургів зараз у ЗСУ, тож деякі професії, що раніше були за чоловіками, опановують жінки.

Раніше видання The Monitor також відзначало, що війна та мобілізація розширили кар’єрні можливості для жінок – все частіше вони опановують посади, які раніше вважалися суто чоловічими, у тому числі в шахтах та металургії.