Вступ України до ЄС: коли це можливо і яка країна гальмує процес

Литва, Данія та Швеція допоможуть Україні зі вступом в ЄС.

Представники цих трьох країн надали проєкт, за яким фактично візьмуть під свій патронаж увесь процес вступу.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс напередодні укотре окреслив дедлайн членства України в ЄС — це 1 січня 2030 року.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Оксани Ткаченко.

Литва, Данія і Швеція допоможуть Києву якнайшвидше привести законодавство у відповідність з європейським і підтримуватимуть на всіх рівнях на шляху до членства.

Слоган проєкту — «Україна в ЄС не якщо, а коли».

Очільник департаменту з питань розширення та східного сусідства Герт Ян Купман нагадує — ЄС це не лише доступ до благ, якими користується кожен його мешканець, а й чималий список правил.

І кожен громадянин України мусить бути готовий їх виконувати.

«Не забувайте, що переговори про вступ насправді не зовсім є переговорами про вступ.

Ви вступаєте в клуб.

І Потрібно прийняти правила цього клубу», — каже Герт Ян Купман, генеральний директор Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс ділиться своїм досвідом вступу в ЄС.

Розповідає як важко давався колишній пострадянській країні цей процес, який подекуди нагадував прийняття гіркої пігулки.

Але потім усі ці зусилля повернулися сторицею.

«За 20 з лишком років литовська економіка виросла в 5 разів.

5, 6 якщо буде точним.

Доходи виросли в 5 разів.

Це просто диво, у 2004 році, коли ми стали членом, я навіть не міг цього уявити, що ми будемо майже на такому ж рівні як інші європейські столиці.

І це доказ того, що ви можете так само.

І так само буде з пенсіями.

Наші пенсіонери, ви будете здивовані, але вони нині мають у 5 разів вищі пенсії, аніж це було 20 років тому», — каже Кястутіс Будріс, міністр закордонних справ.

Будріс повторює тезу свого президента Гітанаса Науседи про чіткий дедлайн вступу в ЄС.

Україна має приєднатися до європейської родини не пізніше 1 січня 2030 року.

І це питання нерозривно пов’язане з безпекою усієї Європи.

Нині триває ж активний скринінг законодавства України.

Усі закони умовно розбили на 6 груп або кластерів, аби простіше було звіряти по європейському зразку.

Цьогоріч за президентства Польщі і Данії у раді ЄС Україна ставить амбітну мету — відкрити якщо не всі, то бодай 3 з 6 таких кластерів.

Заступник керівника офісу президента Ігор Жовква зізнається — свою домашню роботу у цьому питанні Україна вже виконала, а забуксовують увесь процес тепер у Брюсселі.

«Так, іноді нам треба прискорювати ЄС і деякі країни-члени.

Прем’єр-міністр згадав сьогодні три кластери, які вже пройшли процедуру скринінгу.

Ще раз нагадаю — це кластер основ, внутрішній ринок і зовнішні відносини.

Три кластери, які вже виконала Україна», — каже він.

Цю проблему під час спілкування з ТСН визнає і пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

«Зараз ми перебуваємо в процесі пошуку консенсусу серед 27 держав-членів, щоб зробити наступний крок і розпочати переговори.

Я думаю, що цього року ми будемо на шляху відкриття всіх кластерів», — каже вона.

Присутні у залі не приховують, що винуватці цієї затримки — угорська сторона.

Окрім того, що Будапешт категорично відмовляється надавати Києву військову допомогу і виступає за налагодження відносин із Москвою, із кожним разом там вигадують все нові й нові претензії до українців перед вступом.

Віктор Орбан навіть оголосив проведення такого собі референдуму серед громадян, аби ті сказали, чи хочуть вони бачити Україну в ЄС.

Щоправда, опитування сформулювали зі спекулятивним текстом.

До прикладу, замість переваг приєднання до ЄС України — Будапешт пропонує своїм громадянам ознайомитися із «7 ризиками», які нібито несе майбутнє членство України.

Західні видання з посиланням на анонімних європейських посадовців пишуть, що поведінка угорської сторони багатьом обриває терпець.

Тож у Брюсселі вже шукають шляхи, як це обійти.