Вызовы государственного уровня: с какими проблемами столкнется Украина во время переговоров с ЕС

У червні 2024 року Україна офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС.

Відтоді триває процес скринінгу на відповідність європейському законодавству.

Україна вже пройшла скринінг за першим та найважливішим кластером переговорів – "Основи" (англ.

Цей кластер відкривається першим і закривається останнім і є вирішальним для прогресу в інших напрямках переговорів.

Проте звіт за результатами скринінгу цього кластера ще не опубліковано через спротив Угорщини.

Поки Україна чекає на його публікацію та офіційне відкриття кластера, розглянемо основні виклики, відображені у проєкті звіту, з якими їй доведеться зіткнутися.

Велика кількість актів ЄС, які потрібно імплементувати у національне законодавство України – це не єдина проблема на шляху до євроінтеграції.

У процесі переговорів Україні доведеться зіштовхнутися з кількома системними викликами у сфері державного управління.

І саме від успішного реагування на ці виклики залежатиме подальший прогрес країни.

Однією з найбільш комплексних проблем у цій царині є стан демократії та захист прав людини в умовах воєнного стану.

Україна перебуває в безпрецедентній ситуації, коли переговори про вступ до ЄС відбуваються одночасно з боротьбою за існування української державності як такої.

Очевидно, що режим воєнного стану суттєво впливає на функціонування демократії, діяльність державних інституцій та захист прав людини.

Водночас для ЄС демократія і права людини є фундаментальними цінностями, і досі ЄС не доводилося оцінювати відповідність країни цим критеріям в умовах настільки складної ситуації.

Наприклад, європейським політикам та урядовцям складно пояснити необхідність таких заходів, як заборона на закордонні візити парламентарів, обмеження діяльності громадських організацій, відсутність конкурсного відбору на посади в держслужбі або тривале функціонування телевізійного марафону замість незалежних ЗМІ.

Тому Україні варто переглянути обмеження воєнного стану, залишивши лише ті, що є критично важливими з безпекової точки зору, та повертатися до нормального функціонування державних інституцій, де це можливо.

Імплементація, тобто практичне виконання вже ухваленого законодавства, є викликом практично в усіх сферах кластера "Основи".

Навіть там, де законодавство частково або повністю узгоджене з нормами ЄС, його виконання може бути вибірковим або неповним.

Наприклад, попри створену в Україні антикорупційну інфраструктуру та прогресивне законодавство, реальні результати у вигляді вироків топкорупціонерам є далекими від ідеальних, а кількість рішень щодо конфіскації активів та інших покарань все ще невелика.

Виконання судових рішень є іншою серйозною проблемою у сфері правосуддя.

Саме через проблеми з (не)виконанням норм закону та рішень судів українським громадянам часто складно добитися захисту своїх прав на практиці, що є однією з причин великої кількості позовів українців до ЄСПЛ.

Очевидним шляхом вирішення проблем імплементації є підвищення спроможності органів державної влади.

Саме належне врядування дозволить державним органам приймати об’єктивні, якісні, обґрунтовані рішення, а також забезпечити належне практичне застосування законодавства та зменшити судову тяганину.

Тому реформа державного управління як такого (оскільки саме органи влади реалізують державну політику у відповідних галузях) є ключовою для успіху євроінтеграційних змін у різних секторах.

Виклики воєнного часу негативним чином впливають на інституційну спроможність держорганів.

Війна додатково навантажує державний апарат у вигляді зростання обсягу роботи.

Наприклад, правоохоронні органи щодня фіксують наслідки російських обстрілів і руйнувань, таким чином, часу на підтримання правопорядку і розслідування злочинів лишається менше.

У той же час наявні ресурси держави лише зменшуються – зокрема, має місце відтік кадрів через військові дії, мобілізацію та від’їзд жінок за кордон.

Хронічне недофінансування є суттєвою перешкодою для підвищення ефективності державних органів.

Адекватне фінансування державних службовців саме по собі автоматично не забезпечить успішність реформи державного управління – але за відсутності такого адекватного фінансування будь-яка реформа приречена на поразку.

Неконкурентні зарплати у державному секторі порівняно з приватним сектором або з можливостями працевлаштування у сусідніх країнах ускладнюють утримання кваліфікованих кадрів на державній службі.

Наприклад, у 2024 році державний бюджет покривав лише 57% потреб судової системи.

Особливо гостро брак фінансування відчувають працівники апарату судів, що призводить до їхнього відтоку.

Загалом відсутність персоналу, його висока плинність та низька вмотивованість через низький рівень зарплат – це проблема переважної більшості державних органів (від Державної служби міграції та судів до міністерств), що часто призводить до їхньої низької спроможності.

Ще одним викликом для виконання у кластері "Основи" є проблема координації або слабкої/недостатньої взаємодії між органами влади.

Україні необхідно терміново вдосконалити координацію уряду у сфері європейської інтеграції, створити ефективну систему планування, імплементації, моніторингу та звітування щодо виконання євроінтеграційних зобов’язань.

Для цього Україні необхідно підвищити спроможність Офісу з європейської та євроатлантичної інтеграції, оскільки саме на нього покладаються основні обов’язки з координації внутрішніх урядових процесів для вироблення переговорних позицій.

Проблеми координації існують як між міністерствами, так і між міністерствами та підзвітними їм агентствами і службами.

Наприклад, міністр фінансів неодноразово зазначав у своїх інтерв’ю, що його відомство не завжди має вплив на процеси в митниці та податковій службі.

Ще однією проблемою координації є взаємодія правоохоронних органів з іншими державними установами, які можуть бути залучені до розслідування правопорушень.

Відсутність ефективної координації та небажання співпрацювати перешкоджають боротьбі з організованою злочинністю та виконанню зобов’язань у розділі 24 "Юстиція, свобода та безпека".

Нагальною є необхідність розробки координаційного механізму між різними правоохоронними органами та державними структурами, оскільки їхні компетенції часто неочевидні або перетинаються.

Обмін інформацією та взаємний доступ до ІТ-систем є ще однією проблемою координації державних органів.

Обмежений обмін інформацією між базами даних правоохоронних органів призводить до неточності, неповноти або дублювання інформації.

Водночас вирішення цієї проблеми має відбуватися паралельно з підвищенням стандартів кібербезпеки та запобіганням витоку конфіденційних даних.

Євроінтеграція – це не лише виконання формальних критеріїв, а й зміна підходів до управління державою.

На даний час Україна має підтримку з боку ЄС та багатьох країн-членів щодо свого євроінтеграційного шляху, але вже за наступної каденції Єврокомісії усе може змінитися.

Тому зараз важливо не втратити імпульс і темп у проведенні реформ, щоб отримати шанс на вступ якомога швидше.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.