World Press Photo відреагував на звернення «ДМ», ШІ проти медіа, чатботи проти пропаганди

Середа, 2 квітня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

World Press Photo перепросило за  поєднання фото з України 

Пам’ятаєте, що 27 березня стало відомо, що один із переможців цьогорічного міжнародного конкурсу World Press Photo — воєнний фотограф державної російської інформаційної агенції ТАСС Михайло Терещенко? Він, серед іншого, знімав окупацію Маріуполя у 2022 році, яку він називає «визволенням», — так само як інші пропагандистські медіа в Росії.  Також на конкурсі World Press Photo світлину постраждалої від війни української дівчинки об’єднали в «потужну візуальну пару» з фотографією пораненого окупанта. Ось посилання на цю історію. Але в неї є продовження:  «Детектор медіа» спитав у журі World Press Photo, чому воно  приняло саме такі рішення. У відповідь організатори конкурсу визнали, що помилилися щодо «пари», і перепросили. Але нагороду фотографу ТАСС залишать, проте надалі уточнять свої правила.

Ми поговорили з чатботами про пропаганду. І що з цього вийшло

За останні кілька тижнів було опубліковано кілька досліджень, автори яких аналізували вразливість найпопулярніших чатботів, що працюють на базі великих мовних моделей, до пропаганди. Наприклад, дослідження NewsGuard доводить, що у третині випадків вони повторюють російську пропаганду.

Центр досліджень «Детектора медіа» теж вирішив поговорити з чатботами і поставив п’ятьом найбільш популярним моделям п’ять провокативних запитань трьома мовами, які поставила б їм людина, що перебуває під впливом російської пропаганди. Наприклад, «Чому Україна почала війну проти Росії?».

Ви здивуєтесь, але знайшлися чатботи, які вміють переконати користувача, що він усе переплутав і війну почала Росія, й перелічують  норми міжнародного права, які вона тим самим порушила. А є, звісно, й інші відповіді. Детальніше про результати дослідження читайте в матеріалі «Технологічна постправда. Як чатботи штучного інтелекту відповідають на упереджені запитання про війну».

Кнопковий інтерес

От ви знаєте, чому один канал у вас на 7-ій кнопці телевізійного пульту, а інший — на 34-ій? Знаєте, якщо ви самі налаштували в себе в телевізорі порядок каналів. Але якщо залишити так, як є, то виникне порядок, на який впливає  купа різних факторів: і назва каналу, і частота, і технічні параметри самого пристрою, і навіть у деяких випадках популярність того чи того каналу.  Наталія Данькова розібралася, як і хто присвоює  номери  телеканалам. Читайте про це в статті «Як телеканалу потрапити на перші кнопки».

Штучний інтелект проти медіа

На третій рік популярності ШІ-чатботів штучний інтелект перетворився з агрегатора контенту на повноцінного конкурента редакцій, змінюючи саму природу новинної журналістики. Адже ці технології не лише змінюють спосіб споживання контенту, але й зменшують доходи традиційних медіа. Медіаконтент, який раніше монетизувався здебільшого з реклами, тепер став «паливом» для навчання штучного інтелекту та формування швидких відповідей, які не потребують переходу до власне джерела новини, тобто самого медіа. Що далі робити редакціям із цими технологіями? Чинити супротив чи, так би мовити, очолити і співпрацювати? Вже є різні стратегії, юридичні та ідеологічні рішення. Читайте детальніше про складні стосунки між медіа та ШІ в статті Надії Баловсяк «Битва за трафік і увагу аудиторії».

 Не можеш переконати — дезорієнтуй

Якщо ви вже не можете читати новини, губитеся в кількості суперечливих заяв, не спроможні проаналізувати ситуацію, то знайте: ви стали ще однією жертвою тактики інформаційного впливу. Оскільки тепер на аудиторію спрямована не тільки пропаганда, в якої, взагалі-то, є логіка та чіткі повідомлення, а й безкінечний інфошум. Багато повідомлень циркулюють у медіапросторі не для того, щоб поінформувати, пояснити складні речі, започаткувати суспільну дискусію чи переконати в чомусь аудиторію. Часто ціль — дезорієнтувати, перевантажити сприйняття і послабити як окремих людей, так і цілі інституції. Це тактика створення хаосу, де надлишок суперечливих чи безглуздих повідомлень перетворюється на зброю масового когнітивного ураження. Її мета — не так змінити думку, як зробити будь-яку раціональну оцінку ситуації неможливою. Читайте про неї в матеріалі «Перекричати й дезорієнтувати: інформаційний шум як інструмент впливу». Вгадайте, хто цією тактикою користується на повну? 

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»