Перша світова тарифна війна: як нові мита Трампа струсонуть світ і чому це шанс для України
Перша світова тарифна війна: як нові мита Трампа струсонуть світ і чому це шанс для України

Перша світова тарифна війна: як нові мита Трампа струсонуть світ і чому це шанс для України

Чудесний новий світ Дональда Трампа має настати вже з 5 по 9 квітня. Саме в ці дні набирає сили оновлена економічна політика президента США. Трамп запровадив нову митну систему щодо всіх країн світу. Завдяки такій зміні тарифів він планує приборкати "несправедливість", яка, на його думку, надходить від інших країн щодо Штатів.

Логіка Трампа проста – збалансувати торговельний дефіцит США з усім світом, підняти прибутки та конкурентоспроможність американських компаній та натиснути на недружні до Штатів країни. Залишається питання, чи все так просто в реальності, адже деякі економісти вбачають в цьому не реформи для майбутнього розвитку, а навпаки – повернення до архаїчних торговельних правил, які можуть спровокувати серйозну економічну кризу.

24 Канал проаналізував плюси та мінуси нової митної політики США та її наслідки для України та світу в цілому.

В чому полягає ідея Трампа та чому це може не спрацювати

Основний мотив Дональда Трампа – чистий та ідеалістичний. Згідно з торговельною статистикою США з іншими країнами, між ними існує певна прірва, адже Штати закуповують набагато більше товарів, ніж продають. Це називають торговельним дефіцитом, і Трамп саме в цьому бачить велику несправедливість, адже інші країни наводнюють ринок США своїми дешевими товарами, що шкодить американським компаніям та працівникам.

Саме тому намагається перетворити дефіцит в профіцит або принаймні зрівняти обсяги торгівлі. Водночас Трамп планує захистити американські компанії від надмірної іноземної конкуренції, повернути виробництва на батьківщину та поставити Сполучені Штати на повне самозабезпечення всіма можливими товарами та продукцією. Буквально основне бажання Трампа – щоб американці купували американське на всіх рівнях.

Трамп і тарифи
Дональд Трамп тримає діаграму оновлених тарифів під час публічного виступу в Рожевому саду Білого дому / Фото Getty Images

До прикладу, Китай продає в США сталь за дуже низькою ціною, Трамп запроваджує мита 25% на імпорт китайської сталі, що зробить її дорожчою для кінцевого споживача, тобто в цьому випадку – заводу чи фабрики.

Отже, місцеве американське виробництво, яке купляло дешеву китайську сталь з-за кордону, буде змушене закуповувати сталь в американських виробників, адже це буде вигідніше. За задумом, це дозволить американським сталеливарням отримати більше прибутків.

Проблема цієї, здавалося б, ідеальної схеми полягає в тому, що американське виробництво, після переходу з дешевої китайської сталі на дорожчу місцеву, буде змушене підняти ціну на свою кінцеву продукцію. У результаті цю різницю в ціні заплатить простий американець з власної кишені, адже життя для всіх стане дорожчим.

Видання The Economist порівнює плани Дональда Трампа з тим, як країни торгували ще 200 років тому. У 19 столітті кожна країна ставила високі мита на іноземні товари, щоб захистити свої виробництва. Це суттєво ускладнювало торгівлю, природний обмін технологіями та уповільнювало розвиток світової економіки в цілому. Подібні рішення можуть призвести до тотальної торговельної війни, адже у відповідь решта світу також підніме мита на американські товари, від чого в результаті програють всі.

Як Штати намагалися подолати Велику депресію

У 1930-х роках минулого століття США вже намагалися в схожий спосіб подолати Велику депресію – глобальну економічну кризу. Вашингтон тоді схвалив закон Смута – Гоулі, також відомий як Тарифний акт США, який передбачав високі мита на тисячі товарів з усього світу, особливо з Європи, яка на той момент відновлювалась після Першої світової війни.

Ідея полягала так само в підтримці місцевого американського виробництва, зокрема фермерів, та створенні більшої кількості робочих місць. Згодом дію закону розширили й на промисловість. Іншим країнам ідея не сподобалась і вони запровадили свої мита у відповідь. У підсумку це затягнуло та поглибило саму Велику депресію, призвело до банкрутства багатьох банків, особливо в сільськогосподарських регіонах, які й намагалися рятувати.

Велика депресія
Черга в безкоштовне кафе для безробітних чоловіків під час Великої депресії у США / Wikimedia

Водночас світ глобалізується, і повний цикл виробництва всередині однієї держави відсутній в абсолютній більшості випадків. Безліч продукції виробляються одночасно в кількох країнах, особливо складні у виробництві товари з високою доданою вартістю.

Наприклад, для виробництва смартфона потрібен дисплей з Кореї, мікрочип з Тайваню, камера з Японії та китайська збірка.

Складні митні умови ризикують ускладнити роботу глобальних ланцюгів постачання, вільну взаємодію між виробництвами з різних країн і, як результат, підняти ціну виробництва та кінцеву вартість товару в магазині.

Водночас Дональд Трамп навіть придумав термін "День визволення" для свого економічного новаторства, пише The Washington Post. День, коли США перестануть бути залежними від інших країн, а Америка почне виробляти все – від шкарпеток та їжі до комп'ютерів та мікрочипів.

Такий грубий інструмент, як мита, є дуже легким способом зробити іноземну продукцію неконкурентоспроможною та змусити всіх купувати американське. Однак Трамп ризикує у такий спосіб "визволити" американських фермерів та автовиробників від ринків Європи та Китаю, якщо вони введуть дзеркальні заходи проти США.


Замість "Дня визволення" видання The Economist вийшло з обкладинкою "День руйнації"

Вилучити з цього рівняння політичні проблеми також неможливо. Якщо за минулої каденції Трамп переважно вів торговельну війну проти Китаю, як основного конкурента США, то вже сьогоднішні мита зачіпають абсолютно всіх найближчих союзників Штатів.

Відносини з тією ж Австралією ризикують загостритися, адже Вашингтон не забув накласти мита навіть на безлюдні острови Херд і Макдональд, пише видання Axios.

На острові не живе ніхто, крім пінгвінів, проте він знаходиться у власності Австралії. Там виловлюють рибу та беруть інші ресурси, отже, він підпадає під дію нових мит.

Трамп лякає світ, але подібні практики не нові

Вразити та перелякати весь світ Дональду Трампу точно вдалося. Американський фондовий ринок одномоментно втратив понад 2 трильйони доларів, а президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн миттєво прокоментувала нові тарифи з боку США.

Вона наголосила, що це рішення призведе до поглиблення економічних проблем у світі та закликала до розв'язання цих питань шляхом перемовин, не забувши пригрозити американцям аналогічними заходами.

Утім, тарифи Дональда Трампа все ж залишають простір для діалогу, є відкритими та зрозумілими. Водночас існують інші, більш маніпулятивні практики, які держави використовують на підтримку власних компаній. Китай у цьому плані просунувся набагато далі за Трампа з його митами.

Є приклади схожих тарифів на американські товари, а також так звані нетарифні бар’єри – державні субсидії для власних технологічних галузей, вимоги до іноземних компаній про передачу технологій, якщо вони хочуть працювати на великому китайському ринку або ж перешкоди у вигляді судових позовів.

Китай всіма силами намагався просунути свої компанії вперед коштом великих пільгових кредитів та державних субсидій. Наприклад, виробництво сонячних панелей та електромобілів у Китаї отримує пряму фінансову підтримку держави, що допомогло китайським компаніям суттєво знизити витрати на виробництво та витіснити американських та європейських конкурентів з глобальних ринків.

Перша світова тарифна війна: як нові мита Трампа струсонуть світ і чому це шанс для України - Фото 3
Китайські електрокари очікують виправлення на міжнародні ринки в китайському порту / Фото AFP

Водночас Китай використовував вимоги щодо обов'язкових спільних підприємств та передачі технологій, щоб захистити свої компанії.

  • Наприклад, американські корпорації, такі як Apple, мусили ділитися технологіями або співпрацювати з китайськими партнерами, задля дозволу працювати на китайському ринку, що зрештою все одно надавало перевагу місцевим виробникам, таким як Huawei.
  • Китай діє ще жорсткішими методами, коли діло доходить до захисту та розвитку власних виробництв. Пекін застосував експортні обмеження та ініціював антимонопольні розслідування проти американського виробника чіпів Nvidia, щоб обмежити їхню діяльність у Китаї.

Подібні практики дозволяють витіснити американські компанії з китайського ринку та залишити вільний простір для власних виробників. В особливості це стосується будь-яких технологічних галузей, як ті ж чіпи, де Китай прагне зайняти провідні позиції у світі.

Попри всю критику Дональда Трампа під час його першої каденції, коли він розв'язав торговельну війну з Китаєм, адміністрація Байдена продовжила його політику стосовно Пекіна.

Терпець увірвався навіть Євросоюзу, і вже у 2024 році Брюссель розпочав власну торговельну війну з Китаєм. Неринкові китайські практики дозволили їх дешевим електрокарам заполонити весь європейський ринок, чим загрожують розорити старий європейський автопром.

Утім, проти прямої економічної конфронтації з Китаєм виступали їхні найперші конкуренти – німецькі автовиробники. Вони переймалися, що ЄС отримає дзеркальні тарифні заходи на свої автомобілі, а на китайський ринок припадає близько 25% усього їхнього прибутку. Автопром Німеччини впевнений, що здатен підлаштуватися під нові реалії після модернізації своїх виробництв, адже німецькі авто досі є найкращими у світі.

Трамп провокує катастрофу та чи вплине це на Україну

Німецький автопром дійшов головного висновку: світ змінюється, і все що треба робити насправді – намагатися встигнути за його перебудовою. Торговельна війна здатна струсонути старі порядки, проте якщо ситуація вийде з-під контролю, наслідки можуть бути плачевними для всіх.

Трамп упевнений, що в перспективі його ідея призведе до розквіту американської промисловості, однак ризикує затягнути весь світ у глибоку економічну кризу. Сполучені Штати є частиною цього світу, отже, простий американець відчує наслідки цих реформ в першу чергу.

Однак світової торговельної війни ще можна уникнути, разом із глобальною кризою. Очевидно, що Трамп таким чином намагається привернути увагу до проблеми, яка, на його думку, призводить до банкрутства Америка.

Завдавши різкого удару одночасно по всіх без виключення – і ворогах, і союзникам, Трамп може спробувати схилити основні економічні сили до перемовин про перегляд цих тарифів у двосторонньому порядку. Саме тому Урсула фон дер Ляєн одразу заявила про свої наміри вести з американцями перемовини. Свою здатність в останній момент скасовувати свої рішення та погрози Трамп неодноразово демонстрував вже за цієї каденції, саме в питанні тарифів.

Великою перешкодою для планів США може стати Китай, який на тлі такої поведінки Вашингтона та Трампа персонально спробує розширити свій економічний вплив та взаємодію з основними американськими союзниками. CNN навіть назвав нову торговельну політику Трампа "найбільшою політичною авантюрою", в якій американський президент може як зірвати великий куш, так і повністю провалитися.

Проблема подібних надій, які мають на меті змінити світ, або ж просто повністю перевернути економічну ситуацію з ніг на голову, часто ламаються об реальність. Прості, на перший погляд, рішення можуть обернутися катастрофою в момент їхньої реалізації, або ж у процесі залишити позаду настільки багато деталей, що врешті просто не принесуть бажаного результату.

Для України ж ситуація поки залишається стабільною. Ми отримали найнижчу митну ставку у 10% за новою системою Трампа, маємо дуже обмежений рівень експорту товарів до США і в цілому поки ніяк цього не відчуємо.

Зокрема, на продукцію, яку ми туди вже постачаємо – металургію та харчі, відсоток мита рахується окремо по іншій системі. Втім, варто бути готовими до того, що коли почнеться конфронтація США з іншими великими ринками, такими як Індія та Китай, Україна зможе навіть отримати від цього реальну вигоду.

Теги за темою
Євросоюз Дональд Трамп Китай
Джерело матеріала
loader