В українських підручниках написали історію вторгнення Росії: чому це викликало скандал

Новий підручник з історії України для випускників від видавництва "Ранок" став причиною активних обговорень у професійному середовищі. Історики, освітяни та політики висловлюють застереження щодо змісту та доцільності включення подій, що сталися зовсім нещодавно.

Починаючи з кінця березня 2025 року, в українських школах розпочали роздавати нові підручники з історії для 11 класу. Ці видання одразу потрапили під шквал критики. Однією з перших публічно висловила свою думку історикиня Марія Воротило. Вона звертає увагу на те, що до НМТ залишилось лише два місяці, а школярам фактично доводиться вивчати нові теми "з коліс".

Суперечливі моменти

Найбільше обурення викликало те, що підручник охоплює події аж до 2024 року. За словами Воротило, серед істориків існує негласне правило – не аналізувати професійно події, яким менше п’яти років. Адже бракує об’єктивності, повної інформації та розуміння наслідків.

А в українському контексті – це ще й емоційно чутливі теми, які безпосередньо зачіпають учнів.

"Важко говорити про Ірпінь із дітьми, які самі тікали звідти у 2022 році. Про Салтівку – з харківськими школярами. Учні з півдня здебільшого мовчать і не хочуть нічого коментувати", – пояснює історикиня.

Брак контексту і карт

Ще одне зауваження – відсутність наочності. Підручник згадує конкретні населені пункти: Попасну, Золоте, Кремінну, Гуляйполе, але не демонструє, де вони знаходяться. Це ускладнює сприйняття матеріалу.

Людські історії замість сухих фактів

За словами Воротило, у книзі бракує реальних історій: про загиблих цивільних, волонтерів, митців в окупації, військових. Наприклад, генерал Валерій Залужний згадується лише у підписі під фото, а про генерал-майора Дмитра Марченка, який захистив Миколаїв, – лише одне речення.

"Війна — це не тільки хронологія боїв. Це ще й особистості, які надихають", – підкреслює Воротило.

Нардепка Ірина Геращенко закликає не "впарювати політику" школярам та не фальсифікувати історію. Вона обурена тим, що у підручнику немає згадки про провали на старті повномасштабного вторгнення, арешти бойових командирів чи соціальні труднощі.

Генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак піддала сумніву кваліфікацію авторів. Її дивує, що серед укладачів підручника є журналіст і сценарист, а не дипломовані історики.

На хвилю критики відреагував генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов, яке видало підручник. Ось основні тези:

• Жодного політичного тиску. Підручники створюють освітяни відповідно до програми МОН, без вказівок "згори". Автори — досвідчені спеціалісти, а підручники проходять багатоступеневу перевірку.
• Вибір фото — свідомий. Те саме "легендарне" фото, яке викликало обурення, стало символом боротьби й було обрано авторським колективом. Видавництво підтримало цей вибір.
• Тема війни — необхідна. Видавництво свідомо включило розділ про повномасштабне вторгнення, вважаючи, що про це потрібно говорити вже зараз — і на уроках, і в суспільстві загалом.
• Співавтор — не випадкова людина. Акім Галімов — автор історико-документальних проєктів — долучився як співавтор через свій проєкт "Реальна історія", який надає цінні інтерактивні матеріали.
• Карти та інфографіка з’являться згодом. Детальні матеріали будуть додані у майбутніх редакціях, коли історики зможуть об’єктивно систематизувати події.
• Критика має бути конструктивною. Представник видавництва наголосив, що ненормативна лексика у дискусії про освіту — неприйнятна.
• Видавництво має моральне право писати про війну. "Ранок" — харківське видавництво, співробітники якого особисто пережили обстріли, евакуацію і втрати.
• Відкритість до діалогу. Видавництво готове до конструктивного обговорення змісту підручників і до вдосконалення навчальних матеріалів на основі фахових зауважень.

Раніше "Телеграф" писав про те, що початок навчального року школярів у Новій українській школі (НУШ) ознаменувався гучним скандалом через нові підручники "Української мови" до 7 класів. Адже у них видавництво зобразило карту України без Криму.