Вибухи на вулицях Києва: чому гранати все ще опиняються в руках цивільного населення
Вибухи на вулицях Києва: чому гранати все ще опиняються в руках цивільного населення

Вибухи на вулицях Києва: чому гранати все ще опиняються в руках цивільного населення

Кожного року сотні людей в Україні гинуть через необережне поводження з невідомим предметом. Вчора, 3 квітня в Києві сталися два вибухи, один з яких на ринку "Юність" забрав життя двох людей. Фокус з'ясував, що саме могло стати причиною трагедії, та нагадує важливі правила при знаходженні сумнівних предметів на вулиці.

У четвер, 3 квітня в Деснянському районі Києва стався вибух на ринку "Юність", внаслідок якого загинули двоє чоловіків, 59 і 60 років. Під час розслідування вибухотехніки виявили залишки гранати. Поліція відкрила кримінальні провадження за статтями про умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю. Відзначено, що в іншому районі Києва стався ще один вибух, в результаті якого постраждав чоловік. Однак подробиці цього інциденту поки не коментуються правоохоронцями.

Вибухи у Києві: чому цивільні натрапляють на небезпечні предмети

За словами інструктора із виживання, експерта Асоціації саперів України Ігоря Молодана, причини цих вибухів у Києві можуть бути різни. Наприклад, у випадку на ринку "Юність" — загублена кимось з військових граната.

"Дійсно буває, що у військового випаде з кишені або рюкзака на привалі чи ще десь граната, він навіть не зверне на це увагу. І потім їх знаходять цивільні", — говорить Фокусу експерт.

Вибух якій стався у Дніпровському районі — теоретично міг бути нещасним випадком через необережне поводження з невідомим предметом.

Молодан нагадує, в наш час небезпечно чіпати підозрілі або невідомі предмети. Наприклад, з брухту. Чи навіть ці речі можуть бути несхожі на вибухівку, запали, детонатори, підривники, які взагалі не виглядають, як вибухівка.

Експерт зазначає, що це на жаль в Україні непоодинокі випадки.

"Ми бачимо багато випадків побутових вибухів, а саме вибухів на вулиці, десь раз на місяць, або гублять боєприпаси й хтось знаходить і тихенько бере собі та зберігає. Але треба розуміти про кримінальну відповідальність за незаконне зберігання зброї та боєприпасів. У нас передбачено до 7 років позбавлення волі, і це треба враховувати тим, хто намагається нехтувати правилами безпеки", — каже Молодан.

Інструктор з виживання при знаходженні підозрілого предмета радить дотримуватися правила: "не підходь, не чіпай, 101 повідомляй".

Більш детальний алгоритм дій розписали у КМДА:

  • одразу телефонуйте за номером "101";
  • позначте місце знахідки;
  • відійдіть від підозрілого предмета якомога далі;
  • дочекайтеся приїзду фахівців і вкажіть місце розташування підозрілого предмета;
  • у жодному разі не торкайтеся знахідок власноруч і не дозволяйте це робити іншим;
  • не переміщуйте предмети, не намагайтеся розібрати їх, заносити у приміщення, закопувати в землю, кидати у водойми тощо.

Мінна небезпека в Україні: статистика

За даними Робочої групи з питань інформування про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни, лише у 2024 році в Україні від мін постраждали 1087 осіб. Найбільше постраждали чоловіки – 275 загиблих та 622 поранено. Також мини вбили 16 дітей, ще 88 зазнали поранень.

Однак минулого року почала спостерігатись позитивна тенденція — людей стало гинути від мін менше. Зокрема у 2023 році від небезпечних боєприпасів загинуло 401 українець, а у 2024 році — 149.

Це відбулося, зокрема, через збільшення ефективності системи протимінної діяльності, що здійснюється державою та міжнародними й всеукраїнськими організаціями.

Станом на 4 квітня 2025 року, згідно з даними уряду, в Україні працюють 87 операторів протимінної діяльності. Майже 5,5 тисяч людей залучені у розмінуванні. Також над процесом очищення працюють 260 машин розмінування.

Від початку повномасштабного вторгнення до безпечного використання повернуто вже понад 35 тис. кв. км територій.

При цьому, за даними Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, майже половина українців (42%) ще має недостатню інформацію щодо вибухонебезпечних предметів. Ще 25% українців високо оцінюють власний ризик постраждати від мін та боєприпасів. Основним чинником ризикованої поведінки українців залишається надмірна впевненість у власній обізнаності з територією, де вони мешкають та працюють.

При цьому більшість українців не сильно хвилює проблема загрози від мін та інших вибухонебезпечних предметів. Вона посідає 11 місце серед проблем, які хвилюють населення України найбільше.

Нагадаємо, 31 березня у комунальній організації "Муніципальна охорона" повідомили, що п'яний чоловік влаштував стрільбу в медзакладі Києва. Пацієнт стріляв з пістолета у відділенні неврології, працівникам "Муніципальної охорони" довелося викликати поліцію.

30 березня волонтерка Мар'яна Чикало розповіла про конфлікт між військовим і компанією у Голосіївському районі столиці через російську музику. На сутичку відреагували в поліції.

Теги за темою
Новини України Зброя Вибух
Джерело матеріала
loader
loader