Розкрито таємницю найбільшого айсберга Антарктиди: відомі глибинні шляхи його впливу на Землю

Про це пише IFLScience.

Йдеться про айсберг А-68а, який був відрізаний від шельфового льодовика Ларсен С в Антарктиді в липні 2017 року. Відомо, що площа айсберга склала близько 12% від усього шельфового льодовика і становила 5800 квадратних кілометрів. Один із найбільших айсбергів Землі повільно дрейфував Південним океаном, допоки врешті-решт не розвалився на частини. У квітні 2021 року Національний льодовий центр США оголосив про "смерть" айсберга А-68а.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На щастя для науки, вченим вдалося максимально використати подорож айсберга А-68а. У лютому 2021 року група дослідників із Британської антарктичної служби відправила занурювальні роботизовані планери, Doombar-405 і HSB-439, для спостереження за впливом танення гігантського льодовика на екосистему.

Зазначимо, що спостереження за айсбергами — непросте завдання: величезні брили льоду постійно перебувають у русі та дрейфують непередбачувано, що ускладнює їхнє відстеження та вплив на океан. За словами провідної авторки дослідження, фізичної океанографині та почесної наукової співробітниці BAS Наташі Лукас, місія була непростою, проте вчені використовували планери віддалено з відстані понад 12 000 кілометрів.

А-68а постійно перебував у русі, а тому вчені втратили один планер, а другий кілька разів потрапив у пастку гігантської брили льоду. Однак 17 днів потому планер повернувся до вчених із неймовірною кількістю даних — у результаті вчені змогли кількісно оцінити процеси, що відбуваються під час танення цих гігантських айсбергів.

За словами Лукас, дані зібрали дані про навколишні умови океану, зокрема:

• рівень солі;
• температура;
• хлорофіл, що вказує на наявність морського життя;
• кількість світла, що відбивається від частинок у воді.

Результати спостережень показали, що величезний айсберг танув знизу, порушуючи шар холодної води, також відомої як "зимова вода". Відомо, що цей шар утворюється, коли тепліші літні води захоплюють холодніші зимові води внизу, і діє як кришка, утримуючи глибоководні поживні речовини в замкненому стані.

Утім, коли величезна брила льоду тане, вона все перемішує. Руйнування цього бар'єру дає змогу багатим поживними речовинами глибинним водам підійматися до поверхні, переносячи необхідні мінерали, як-от залізо і кремній, із самого айсберга. Дослідники зазначають, що цей раптовий приплив поживних речовин живить мікроскопічне життя, перемішуючи харчовий ланцюг Південного океану.

За словами Лукас, вивчення таких прихованих взаємодій має вирішальне значення, оскільки вони формують біорізноманіття океану. Вчені також вважають, що ці зміни впливають на те, як тепло і вуглець перемішуються між земним океаном і атмосферою. Ці дані особливо важливі, оскільки потепління планети, що триває, і ймовірно, призведе до появи більшої кількості айсбергів, подібних до А68а.

Раніше Фокус писав про найбільший айсберг на Землі: вчені "зняли мірки" з гіганта масою близько трильйона тонн.