Сторожили ще можуть пам’ятати: як виглядали споруди першого водогону Києва

Київський водогін має багату і складну історію, яка сягає початку 17 століття, коли вперше було згадано про систему водопостачання міста. У той час джерельну воду з київських гір подавали до католицького домініканського монастиря та інших об'єктів міста. Проте справжнє централізоване водопостачання Києва почалося лише наприкінці 19 століття, коли інженер Аманд Струве взяв на себе відповідальність за будівництво сучасної системи водопостачання.

У 1871 році розпочалося будівництво першої черги Київського водогону, яке завершилося у 1872 році та стало важливим кроком у розвитку інфраструктури міста. Одним із ключових об'єктів цієї системи був комплекс будівель, який знаходився на Набережному шосе. Ці споруди була частиною першої черги Київського водогону, який почав працювати наприкінці XIX століття.

Перша черга водогону складалася з двох насосних станцій та трьох водонапірних башт. З них збереглася лише одна, у якій зараз знаходиться в Музеї води в Києві.

Дерев'яна будівля на Набережному шосе

Дерев'яна будівля на Набережному шосе, 4, була однією з ключових споруд Київського водогону. Вона була частиною комплексу, який включав машинну станцію та інші технічні об'єкти. Ця будівля мала не тільки технічне значення, але й була частиною історичної забудови Києва. На жаль, через пожежу на початку 2010 року ця будівля була втрачена, що стало трагічним прикладом втрати історичної спадщини Києва.

Загибель будівлі та комплексу пам'яток

У 2007 році ансамбль споруд першого Київського централізованого водопроводу на Набережному шосе, 2-8, було поставлено на облік як пам'ятки науки і техніки. Однак вже у 2009 році ділянку було продано приватним інвесторам, і того ж року одна з дерев'яних будівель згоріла. Інші будівлі комплексу зазнавали неодноразових підпалів. Уночі проти 7 січня 2010 року комплекс пам'яток було зруйновано заради спорудження двох семиповерхових готельних корпусів у зсувонебезпечній охоронній зоні ландшафтного парку "Дніпровські схили". Проєкт будівництва готелів так і не був реалізований, але історичні споруди були втрачені назавжди.

Загалом, історія Київського водогону є нагадуванням про важливість збереження історичної спадщини Києва. Це питання вимагає уваги міської влади та громадськості для захисту цінних архітектурних пам'яток міста.